Ціни підскочили на 33% — який продукт подорожчав

Оновлені дані офіційної статистики вкотре підкреслили тиск на купівельну спроможність українців: серед продуктів харчування фігурує товар, який подорожчав рекордно — на 33%. У цій статті розбираємося, що сталося з цінами, які фактори підштовхнули зростання, і які наслідки це має для сімейних бюджетів та економічної політики країни.

За даними Держстат, найбільше зростання в роздрібі продемонструвала соняшникова олія: її середня вартість збільшилася приблизно на 33% порівняно з попереднім аналогічним періодом. Це не лише статистичний рекорд — підвищення ціни відчувають мільйони домогосподарств, адже олія є базовим продуктом більшості українських кухонь. Одночасно зростання ціни призводить до ланцюгових ефектів у переробній промисловості та продуктовому ритейлі.

Причини такого стрибка багатофакторні. По-перше, підвищений попит на зовнішніх ринках і збільшений обсяг експорту скорочують пропозицію на внутрішньому ринку. По-друге, вплив мають коливання валютного курсу, що підвищує імпортні складові собівартості сировини та пакування. По-третє, зростання цін на енергоносії та логістичні витрати ускладнює доставку і виробництво. Окрему роль відіграють сезонні фактори та спекулятивні операції на оптових ринках, які підсилюють короткострокові тренди.

Короткотермінові та структурні причини підвищення цін часто взаємопов’язані. Скорочення пропозиції може бути зумовлене погодними ризиками для врожаю олійних культур, зміною пріоритетів експорту або переналаштуванням логістичних маршрутів у разі зовнішніх шоків. Водночас підвищення вартості палива та проблеми в ланцюгах постачання збільшують витрати виробників і дистриб’юторів.

Для споживачів наслідки очевидні: підвищення витрат на щоденне приготування їжі, необхідність скорочувати інші витрати або шукати дешевші альтернативи. Для виробників продуктів, де соняшникова олія є ключовим інгредієнтом (майонез, консерви, промислові масла), зростання собівартості ставить під загрозу маржинальність і може стимулювати перегляд цін на суміжні категорії. Ритейл, у свою чергу, стикається з необхідністю коригувати акційні пропозиції та оптимізувати запаси.

Регулярні коливання цін також підсилюють занепокоєння щодо загальної інфляції. Якщо зростання вартості базових продуктів продовжиться, це може вплинути на монетарну політику — наприклад, на рішення щодо рівня облікової ставки. Окрім цього, зростання соціальної напруги уразливих верств населення може спонукати уряд до оперативних кроків на ринку продовольства.

Експерти радять спокійно реагувати, але адаптувати поведінку в покупках. Серед практичних порад: переглянути продуктовий кошик і тимчасово замінювати соняшникову олію іншими доступними рослинними оліями або зменшувати її використання у рецептах; купувати більші фірмовані упаковки, що часто дешевші в перерахунку на одиницю; стежити за акціями у супермаркетах і використовувати сервіси порівняння цін для вибору найвигіднішої пропозиції.

З боку держави можливі кілька інструментів. По-перше, моніторинг ринку та прозорий збір даних від переробників і експортерів для оцінки реального стану пропозиції. По-друге, у разі значного дефіциту — тимчасові адміністративні заходи, як-от обмеження експорту або стимулювання внутрішнього постачання. По-третє, адресна соціальна допомога або субсидії для найбільш уразливих категорій населення, щоб пом’якшити удар по бюджетах.

Прогноз залежить від комбінації факторів: майбутній врожай олійних культур, стабілізація логістики та валютного курсу, а також динаміка світових цін на енергоносії. Якщо врожай буде вищим і логістика повернеться до нормального режиму, частина тиску на ціни може послабнути. Однак зовнішні ризики та спекулятивні настрої можуть подовжити період підвищених цін.

Підсумок простий: зростання ціни на соняшникову олію на 33% — це сигнал для домогосподарств, бізнесу та політиків. Реакція кожної зі сторін визначатиме, наскільки швидко вдасться стабілізувати ринок і зменшити тиск на бюджетні статті населення. Протидія негативним наслідкам вимагає координації ринкових гравців, аналітичної роботи від Держстату та зважених рішень від уряду, що поєднуватимуть ринкові інструменти та соціальний захист.