"Був сильний духом і щиро любив життя": на Покровському напрямку загинув захисник із Вінниччини. Фото

На лінії фронту сталася чергова трагедія: під час виконання бойового завдання загинув молодий воїн із Вінниччини, якого проводжають у останню путь рідні, товариші та вся громада. Ця втрата знову нагадує про високу ціну, яку платить країна за свою незалежність, а також про необхідність підтримки близьких загиблих і поранених. У матеріалі розповімо про бойовий шлях воїна, реакцію громади та ініціативи з підтримки сім'ї.

Історія бійця і бойовий шлях

Віктор Мамотько пройшов шлях від молодого добровольця до досвідченого воїна, який неодноразово перебував на передовій. Він брав участь у боях на Чернігівщина, проявляв рішучість під час оборони і штурмів у районі Бахмут, а також був задіяний у операціях біля Куп'янськ. За словами побратимів, він вирізнявся відповідальністю, дисципліною та бажанням завжди стати поруч у найважчий момент.

На момент загибелі боєць виконував завдання саме на Покровський напрямок, де обстановка була особливо напруженою. Саме тут, під час виконання бойового завдання, йому довелося віддати найвищу ціну за мирне майбутнє для інших. Формально деталі інциденту наразі уточнюються командуванням, однак вже зараз зрозуміло, що його подвиг залишиться в пам'яті побратимів та рідних.

Його бойовий шлях — це приклад професіоналізму і самовідданості. Ті, хто служив поруч, зазначають, що він не словом, а ділом показував, що означає бути справжнім воїном і громадянином. Саме такі історії стають частиною загальної історії опору та зміцнюють віру у перемогу.

Реакція громади і спогади близьких

У рідному селі та обласному центрі на Вінниччина люди збираються, щоб вшанувати пам’ять загиблого. Друзі, сусіди та побратими діляться спогадами: як він малював у вільний час, слухав улюблені пісні, допомагав старшим по господарству і завжди знаходив слово підтримки. Ці прості людські риси робили його близьким для багатьох і дозволяли сприймати його не лише як військовослужбовця, а як людину з власними мріями та талантами.

Фотографії та короткі відео зі спогадами з’являються у соцмережах, а місцеві ЗМІ публікують матеріали, що нагадують про життя захисника поза фронтом. У цих публікаціях часто наголошують на важливості збереження пам'яті та на тому, що кожна така історія — це особлива сторінка національної історії. Родина просить поважати свій біль і дає час на горе, водночас приймаючи слова підтримки та допомогу.

Багато хто відзначає, що він був не лише боєць, а й людина мистецтва: малюнки і замальовки, що залишилися після нього, стали свідченням внутрішнього світу, який так рідко видно на фронті. Ці речі тепер зберігають рідні, як нагадування про те, ким він був у мирному житті.

Підтримка і вшанування пам’яті

Місцева громада спільно з волонтерськими ініціативами організовують збір коштів на допомогу родині загиблого, а також заходи вшанування пам'яті. Ветеранські організації координують допомогу, аби забезпечити всі необхідні формальні процедури та матеріальну підтримку для рідних. Це включає юридичну допомогу, організацію поховання та психологічну підтримку для близьких.

Підтримка може бути різною: від матеріальної допомоги до участі в пам'ятних акціях і волонтерських проєктах на підтримку родин захисників. Саме такі спільні дії допомагають родині пройти через складні перші місяці після втрати і зберегти гідне місце пам'яті у громаді. Заклики до збереження поваги до приватності та пам'яті загиблого звучать від представників органів влади, волонтерів і священнослужителів.

Пам'ять про цього захисника повинна підтримуватися не лише словами, а й конкретними діями: допомогою родині, підтримкою ветеранів на місцях, збереженням історій для наступних поколінь. Ці історії виховують відповідальність і повагу до тих, хто віддав життя за рідну землю. Тільки спільними зусиллями громада може зберегти гідність та вшанувати подвиг кожного героя.

Закликаємо мешканців регіону і всю країну не залишатися байдужими: долучайтеся до ініціатив допомоги, бережіть пам'ять про загиблих і підтримуйте родини, що залишилися. Тільки так ми зможемо віддати шану тим, хто віддав найцінніше за мирне майбутнє України.