Рівень довіри до президента України Володимира Зеленського зріс на тлі посилення критики на адресу президента США Дональда Трампа. Про таку динаміку свідчать результати нового опитування, які прокоментували у Київському міжнародному інституті соціології. Дослідники пов’язують зміну суспільних настроїв не лише з оцінкою роботи української влади, а й із реакцією громадян на зовнішньополітичні події та публічні заяви американського лідера.
У КМІС пояснили, що одним із ключових чинників стало так зване «згуртування навколо прапора». Це явище виникає в періоди значних загроз, коли суспільство схильне об’єднуватися навколо державних інституцій і лідера країни. Особливо помітним такий ефект може бути під час війни, міжнародного тиску або ситуацій, які сприймаються громадянами як виклик незалежності та безпеці держави.
Чому довіра до Зеленського могла зрости
За словами соціологів, ставлення українців до президента формується під впливом одразу кількох факторів. Важливу роль відіграє не тільки внутрішня політика, а й те, як глава держави представляє Україну на міжнародній арені. Публічні суперечки, жорсткі заяви та критика з боку іноземних політиків можуть посилювати відчуття зовнішньої загрози. У такій ситуації громадяни частіше демонструють підтримку власному керівництву, навіть якщо раніше мали до нього претензії.
Зростання довіри не обов’язково означає, що українці повністю схвалюють усі рішення влади. Підтримка президента в умовах кризи може бути ситуативною та пов’язаною з потребою зберегти єдність країни. Люди можуть критично оцінювати окремі рішення уряду, кадрову політику чи темпи реформ, але водночас вважати важливим підтримати главу держави у відносинах із міжнародними партнерами.
На громадську думку також впливає сприйняття риторики Дональда Трампа. Його критичні висловлювання щодо України, підходів до війни або переговорного процесу частина українців може розцінювати як несправедливі чи небезпечні. На цьому тлі Зеленський сприймається як представник української позиції, який має відстоювати інтереси держави та не допустити рішень, здатних поставити під загрозу її суверенітет.
Ефект «згуртування навколо прапора» під час війни
Феномен «згуртування навколо прапора» відомий у політичній соціології та спостерігається в багатьох країнах у періоди масштабних криз. Його суть полягає в тому, що суспільство тимчасово зменшує увагу до внутрішніх суперечок і концентрується на спільній загрозі. Лідер держави в цей момент може отримати додаткову підтримку як символ опору, державної тяглості та захисту національних інтересів.
Для України цей механізм особливо важливий через тривалу повномасштабну війну. Громадяни щодня стикаються з питаннями безпеки, мобілізації, міжнародної допомоги, перемовин і можливих сценаріїв завершення бойових дій. Будь-які заяви партнерів або політичних лідерів за кордоном безпосередньо впливають на відчуття стабільності. Тому різка зовнішня критика може не послабити, а навпаки посилити підтримку українського президента.
Водночас соціологи застерігають від надмірно спрощеного трактування таких результатів. Показники довіри залежать від формулювання запитань, часу проведення опитування, складу респондентів і загального інформаційного тла. Одне дослідження демонструє певну тенденцію, але не дає підстав робити висновок про остаточну зміну ставлення всього суспільства.
Важливо також розрізняти поняття довіри та схвалення діяльності. Довіра може означати готовність покладатися на президента в критичних питаннях, тоді як схвалення передбачає позитивну оцінку конкретних рішень. У воєнний період ці показники можуть помітно відрізнятися. Людина здатна довіряти Зеленському у питаннях міжнародних переговорів, але не підтримувати окремі кроки влади всередині країни.
Що означає нова динаміка для української політики
Зростання довіри до президента створює для влади додатковий ресурс, але водночас підвищує рівень відповідальності. Суспільна підтримка, сформована на тлі зовнішнього тиску, не є безумовною. Вона може зберігатися лише за умови зрозумілої комунікації, прозорих рішень і здатності влади доводити до громадян логіку своїх дій.
Українці очікують від керівництва держави не тільки публічної реакції на заяви іноземних політиків, а й конкретних результатів. Йдеться про посилення оборони, збереження міжнародної підтримки, захист цивільного населення, ефективну роботу державних інституцій і боротьбу з корупцією. Якщо влада не виправдовуватиме очікувань, ситуативне зростання довіри може змінитися новою хвилею критики.
Окреме значення має комунікація президента з громадянами. У періоди невизначеності суспільство потребує регулярних пояснень щодо переговорів, допомоги партнерів, безпекових рішень і можливих ризиків. Відкритість здатна зміцнювати довіру, тоді як суперечливі сигнали або відсутність чіткої позиції можуть її послаблювати.
Результати нового опитування демонструють, що зовнішньополітичний контекст безпосередньо впливає на внутрішні настрої в Україні. Критика Трампа та дискусії навколо майбутнього міжнародної підтримки підштовхнули частину громадян до більшої єдності навколо президента. Однак цей ефект не варто сприймати як остаточну оцінку роботи Зеленського. Найближче майбутнє покаже, чи перетвориться ситуативна підтримка на стійку довіру, залежну від реальних результатів української влади та її здатності захищати інтереси держави.
Зеленський оцінив можливу зустріч Трампа, путіна та Сі Цзіньпіна
Зустріч в Осло: Норвегія підтвердила переговори Зеленського з посланцями Трампа