Львів оголосив 2027-й роком УПА та Шухевича — Польща обурилася

Дата публікації Львів оголосив 2027-й роком УПА та Шухевича — Польща обурилася
Опубліковано 21.10.26 13:02
Переглядів статті Львів оголосив 2027-й роком УПА та Шухевича — Польща обурилася 74
Львів оголосив 2027-й роком УПА та Шухевича — Польща обурилася

Рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії та генерал-хорунжого Романа Шухевича спричинило гостру реакцію в Польщі. Ініціатива, яку у Львові пояснюють прагненням вшанувати боротьбу українців за незалежність і зберегти пам’ять про діячів визвольного руху, стала предметом критики з боку польського прем’єр-міністра та міністра оборони.

У Польщі вважають, що публічне вшанування УПА та Шухевича без одночасного наголосу на злочинах і трагічних сторінках польсько-української історії може поглибити суперечки між двома народами. Представники польської влади заявили, що подібні рішення є болючими для родин жертв Волинської трагедії та інших подій, пов’язаних із міжнаціональним протистоянням у роки Другої світової війни.

Що передбачає рішення Львівської облради

За задумом ініціаторів, 2027 рік має стати періодом проведення тематичних лекцій, виставок, наукових конференцій, патріотичних заходів і програм для молоді. Окрему увагу планують приділити історії Української повстанської армії, її підпіллю, боротьбі проти нацистського та радянського режимів, а також постаті Романа Шухевича як одного з керівників українського визвольного руху.

Прихильники рішення наголошують, що УПА для значної частини українського суспільства є символом спротиву та прагнення до державної незалежності. У сучасній Україні ця тема набула особливого значення після початку російської агресії, коли питання історичної пам’яті стало частиною ширшої боротьби за власну ідентичність. На думку депутатів, регіон має право самостійно визначати пам’ятні дати та героїв, важливих для його мешканців.

Водночас рішення не означає автоматичного проголошення 2027 року загальнонаціональним роком УПА або Шухевича. Йдеться саме про позицію Львівської області та заплановані на регіональному рівні заходи. Проте символічне значення постанови виходить далеко за межі області, адже Львів традиційно залишається одним із головних центрів української історичної пам’яті.

Чому Польща відреагувала обурено

Польська сторона пов’язує ім’я Романа Шухевича та діяльність окремих підрозділів УПА з подіями, унаслідок яких загинули польські цивільні. У польському суспільстві пам’ять про ці трагедії має надзвичайно емоційний характер. Тому будь-які рішення про героїзацію діячів українського підпілля без згадки про польських жертв сприймаються як ігнорування історичного болю.

Прем’єр-міністр Польщі розкритикував рішення Львівської облради, підкресливши, що дружні відносини між державами не можуть будуватися на замовчуванні складних тем. Міністр оборони Польщі також висловив невдоволення, наголосивши, що історична політика має враховувати пам’ять цивільного населення та не повинна перетворювати суперечливих історичних діячів на однозначні символи.

Варшава очікує від Києва більш чутливого підходу до питань, які стосуються польсько-української історії. Польські політики дали зрозуміти, що пам’ять про жертв є для них не лише академічним питанням, а й важливою складовою державної політики. Саме тому рішення у Львові розглядають не як внутрішню культурну ініціативу, а як сигнал, що може вплинути на двосторонні відносини.

Українська сторона зі свого боку нагадує, що історія УПА не може розглядатися виключно через призму польсько-українського конфлікту. Повстанська армія діяла в умовах окупації, боролася проти радянської системи та нацистської Німеччини, а її учасники зазнавали переслідувань, арештів і депортацій. Водночас це не скасовує необхідності говорити про злочини проти цивільних і відповідальність конкретних командирів та підрозділів.

Історична пам’ять і ризики для відносин

Суперечка навколо 2027 року демонструє, наскільки складними залишаються питання історичної пам’яті в Центрально-Східній Європі. Для українців Роман Шухевич є одним із символів боротьби за незалежність, тоді як у Польщі його сприйняття значною мірою пов’язане з трагедіями польського населення. Обидві оцінки існують одночасно, і спроба нав’язати лише одну з них неминуче викликає спротив іншої сторони.

Експерти з питань міжнародних відносин застерігають, що історичні конфлікти можуть ускладнити співпрацю навіть у періоди, коли держави мають спільні безпекові інтереси. Україна та Польща залишаються партнерами у протидії російській агресії, підтримці українців і зміцненні регіональної безпеки. Однак політичні заяви, що стосуються національних героїв і жертв минулого, здатні швидко стати причиною дипломатичної напруги.

Оптимальним шляхом могло б стати проведення пам’ятних заходів у форматі відкритого історичного діалогу. Йдеться про залучення українських і польських науковців, спільне вшанування загиблих, доступ до архівів та відмову від спрощених оцінок. Вшанування українського визвольного руху не обов’язково має означати заперечення польської трагедії, так само як пам’ять про польських жертв не повинна використовуватися для заперечення прагнення українців до незалежності.

Рішення Львівської облради вже стало приводом для широкої суспільної дискусії в Україні та Польщі. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи перетвориться ініціатива на однобічну героїзацію, чи стане можливістю для глибшого вивчення історії. У час війни особливо важливо не допустити, щоб суперечки про минуле зруйнували співпрацю в сьогоденні. Водночас справжнє примирення неможливе без чесного визнання болючих сторінок, поваги до пам’яті загиблих і права кожного народу на власне бачення історії.

Поділитись у соціальних мережах:

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter