Львівська обласна рада не підтримала скасування рішення про проголошення року Української повстанської армії та вшанування пам’яті головного командира УПА Романа Шухевича. Так депутати відреагували на заяву польського дипломата, який висловив переконання, що відповідне рішення не набуде чинності. У Львові наголошують: питання історичної пам’яті є сферою повноважень української громади та представницьких органів області.
Дискусія навколо рішення загострилася після публічної позиції польської сторони. Представник Польщі заявив, що ухвала про вшанування УПА та Романа Шухевича не буде реалізована. Ймовірно, йдеться про можливі юридичні або політичні обмеження, однак у Львівській області не погодилися з підходом, за якого зовнішня оцінка може визначати зміст рішень місцевого самоврядування.
Для депутатів Львівської обласної ради ухвала про рік УПА має передусім меморіальне та просвітницьке значення. Вона покликана привернути увагу до історії визвольного руху, боротьби українців за державність і внеску людей, які протистояли окупаційним режимам у ХХ столітті. Водночас рішення не означає схвалення будь-яких злочинів чи замовчування суперечливих сторінок минулого, переконані його прихильники.
Чому Львівська область не змінила позицію
Під час розгляду питання про можливе скасування ухвали депутати не знайшли підстав відмовлятися від уже проголошеної ініціативи. У Львівській облраді вважають, що українська історія має вивчатися насамперед з урахуванням національного контексту, досвіду боротьби за незалежність і права суспільства самостійно визначати, кого та які події воно вшановує.
Рішення про рік УПА може передбачати проведення тематичних заходів, наукових конференцій, виставок, уроків пам’яті, презентацій архівних матеріалів та інших просвітницьких подій. Їхньою метою є не лише героїзація окремих постатей, а й ширше осмислення історії українського підпілля, його структури, методів боротьби та впливу на формування сучасної української ідентичності.
Прихильники ухвали зазначають, що особливо важливо говорити про УПА в умовах повномасштабної війни росії проти України. На їхню думку, пам’ять про попередні покоління борців за незалежність допомагає суспільству краще розуміти тяглість українського опору та ціну державності. Водночас історичні теми потребують фахового й відповідального підходу, без спрощень, політичних маніпуляцій і використання пам’яті для розпалювання ворожнечі.
Історична пам’ять як предмет українсько-польського діалогу
Питання діяльності УПА залишається одним із найскладніших у відносинах між Україною та Польщею. Польське суспільство має власну історичну пам’ять про події на Волині та в інших регіонах, де під час Другої світової війни й після неї загинули цивільні люди. Для України водночас УПА є символом боротьби за незалежність і спротиву тоталітарним режимам. Ці різні оцінки часто стають причиною гострих політичних заяв.
У Львівській області вважають, що суперечливі сторінки спільної історії необхідно обговорювати через діалог істориків, дослідників, представників громадськості та родин загиблих. Однак такий діалог, на думку місцевих депутатів, має відбуватися на засадах взаємної поваги й без вимог до української сторони односторонньо відмовлятися від власної історичної пам’яті.
Відмова скасовувати рішення не означає заперечення польського бачення історії. Львівська облрада демонструє готовність до дискусії, але не погоджується з тим, що політичні оцінки іншої держави можуть автоматично скасовувати рішення українського органу самоврядування. У цьому полягає головна відмінність між прагненням до порозуміння та відмовою від власного історичного наративу.
Що означатиме рішення для Львівщини
Ухвала про рік УПА може стати підставою для проведення в області низки публічних заходів. Йдеться про вшанування ветеранів визвольного руху, догляд за місцями поховань, дослідження архівів, підтримку краєзнавчих ініціатив і поширення інформації про події, які тривалий час залишалися замовчуваними або подавалися винятково крізь радянську оптику.
Водночас реалізація такого рішення вимагатиме зваженого підходу. Організаторам заходів доведеться враховувати складність історичного періоду, наявність різних оцінок і необхідність говорити не лише про героїчні образи, а й про наслідки збройного протистояння для цивільного населення. Саме відкритість до фактів може зробити програму року УПА змістовною, а не формальною.
Для польсько-українських відносин ця ситуація стала черговим випробуванням. Обидві країни мають спільного ворога та зацікавлені у стратегічному партнерстві, особливо в умовах російської агресії. Проте союзницькі відносини не скасовують історичних суперечок. Навпаки, вони потребують механізмів, які дозволяють обговорювати болючі питання без ультиматумів і взаємних звинувачень.
Львівська обласна рада фактично підтвердила свою попередню позицію: рішення про вшанування УПА та Романа Шухевича залишається чинним у межах повноважень області, а намір скасувати його не отримав підтримки. Подальший розвиток ситуації залежатиме від юридичних процедур, реакції центральної влади та готовності української і польської сторін продовжувати професійний діалог про спільне минуле.
Для Львівщини рік УПА є не лише календарною датою, а спробою сформувати власний порядок пам’яті. Для Польщі ця тема пов’язана з травматичним досвідом і вимогою історичної відповідальності. Збалансоване рішення можливе лише тоді, коли обидві сторони визнаватимуть право одна одної на пам’ять, але водночас не відмовлятимуться від пошуку правди, збереження людської гідності та спільного майбутнього.
Зеленський відреагував на переговори Віткоффа і путіна: що заявив
Після розмови з путіним Віткофф заявив про тристоронні переговори