Масовий обман: як шахраї забирають у українців «зимову» виплату 6500 грн

Останні дні українці все частіше отримують фейкові повідомлення про нібито нову зимову виплату у розмірі 6500 грн. Замість реальної допомоги — організована афера: спам-розсилки, підроблені сайти та дзвінки від людей, що називають себе представниками банку чи державних служб. Мета шахраїв — змусити ввести дані карти, продиктувати одноразовий код або перевести кошти на умовні «безпечні рахунки». Ця стаття розповідає, як працює схема, як її розпізнати і що робити, якщо ви опинилися під ударом.

Масовий обман: як шахраї забирають у українців «зимову» виплату 6500 грн

Сценарій типового нападу простий, але дуже ефективний: на номер приходить SMS, Viber або повідомлення в соцмережі про те, що ви маєте право на зимову виплату 6500 грн. У тексті використовують офіціозні формулювання, логотипи та лякаючі терміни — нібито виплата виділена саме вам і потрібно терміново підтвердити заявку. Посилання веде на клон кабінету державної служби або інтернет-банку, де відвідувача просять ввести персональні дані або код з SMS.

Інший підхід — холодні дзвінки: «оператор» по телефону під різними приводами вмовляє назвати одноразовий код OTP або реквізити карти «для підтвердження виплати». Зазвичай злочинці працюють масово, адаптуючи повідомлення під гарячі теми — як-от соцвиплати, пандемічні компенсації чи субсидії. У підсумку люди в паніці виконують вказівки і втрачають гроші.

Типові ознаки шахрайства: зверхня терміновість, прохання виконати дії поза офіційними каналами, посилання на підозрілі домени і прохання назвати приватні коди. Якщо у тексті зустрічаються слова «терміново», «до завтра», «остаточне підтвердження» — будьте насторожі. Шахраї регулярно змінюють маски: іноді видають себе за державні органи, іноді — за банки або волонтерські проєкти.

Як діяти, якщо ви отримали підозріле повідомлення

Перший принцип — не панікувати і не діяти імпульсивно. Якщо прийшло повідомлення про зимову виплату 6500 грн, не переходьте за посиланнями і не встановлюйте додатки з невідомих джерел. Перевірка через офіційні канали — єдиний безпечний шлях. Зателефонуйте на гарячу лінію банку або державної служби, скориставшись номером із сайту організації.

Якщо ви вже ввели дані або назвали код OTP, негайно повідомте банк — попросіть заблокувати картку або операцію. Скріншоти повідомлення, історія дзвінків та будь-які підтвердження — важливі докази. Паралельно звертайтеся до кіберполіції: чим швидше буде зареєстрована заявa, тим більше шансів відслідкувати мережу шахраїв і обмежити втрати.

Не передавайте PIN, CVV або коди із SMS нікому — навіть якщо голос на тому кінці телефону переконливо каже, що це потрібно для «захисту виплати». Банки ніколи не просять називати такі дані по телефону. Якщо повідомлення пропонує ввести платіжні реквізити на сторінці, перевірте URL вручну: на підроблених сайтах часто дрібні зміни у домені або незвичайні символи.

Поради та превентивні заходи

Профілактика — найдієвіший спосіб захиститися від шахраїв. Ось базовий набір правил, які варто взяти за звичку: використовуйте двофакторну автентифікацію через додатки-генератори, а не SMS; оновлюйте систему та додатки на телефоні; встановлюйте блокувальники фішингових доменів та уважно ставтеся до QR-кодів від невідомих відправників.

Повідомляйте рідних та близьких про актуальні схеми: часто жертвами стають люди похилого віку або ті, хто не стежить за кібербезпекою. Якщо ви побачили розсилку з обіцянкою 6500 грн, розішліть попередження серед контактів — це простий спосіб перервати ланцюг шахрайства. Також звертайтеся до банку для налаштування миттєвих push-повідомлень про операції — це дозволить оперативно виявляти підозрілі списання.

Держава та фінансові установи вже працюють над блокуванням фейкових ресурсів, але основна відповідальність лежить на користувачах: обережність і швидка реакція при підозрі допоможуть зберегти заощадження. Якщо ви опинилися в ситуації втрати коштів — не зволікайте з фіксацією доказів та зверненням до правоохоронних органів: кожна заява підвищує шанси на виявлення зловмисників і повернення грошей постраждалим.