Полковник Ідзеліс: Європа має вчитися у українських військових і воювати «розумно»

Світові лідери і військові експерти дедалі частіше звертають увагу на досвід України як на практичну школу сучасної оборони. У розмові з журналістами командувач Литовської стрілецької спілки, полковник Ідзеліс, підкреслив: Європі потрібно переймати уроки від українських військових, щоб ефективно протистояти зовнішнім загрозам і, що важливо, зберегти життя солдатів.

Полковник Ідзеліс: Європа має вчитися у українських військових і воювати «розумно»

Європа, за його словами, довго жила в ілюзії про масштабні битви за старими схемами. Але український фронт показав інше: виживання і перемога залежить від швидкої адаптації, інтеграції технологій і зміни доктрини. Уроки України — це не лише техніка, а й підхід: оперативна ініціатива, гнучка логістика, розвідка та застосування безпілотних систем там, де це дає перевагу без зайвих втрат.

Чого саме мають навчитися партнери та як це вплине на оборонну політику

Полковник Ідзеліс виділяє дві ілюстративні школи ведення війни: перша — архаїчна тактика масового застосування піхоти з великими втратами, яку він метафорично називає «Мосфільм», і друга — західна модель «воювати розумно», зі ставкою на технології, дистанційні системи та мінімізацію прямих атак. Саме другу модель слід масштабувати в Європі. Це означає інвестиції в дрони, системи РЕБ, інтегровану розвідку, мережеві системи управління (MESH) та автономні платформи.

Конкретні кроки, які пропонує запозичити від українського досвіду: навчальні програми для підрозділів, підготовлені під умови асиметричних і гібридних воєн; адаптація тактичних стандартів, орієнтованих на збереження особового складу; створення запасів високоточних боєприпасів і контрсистем для ураження безпілотників противника. Все це потребує не лише рішень у сфері політики, але й модернізації виробничих ліній та спільних замовлень у промисловості.

Технології, промисловість і політика: шлях від слів до дій

Полковник наголошує, що після початку великомасштабного вторгнення ця дискусія нарешті зрушилася з мертвої точки: зростають бюджети, зʼявляються нові замовлення, будуються виробничі лінії. Однак ключовим залишається перехід від обговорень до конкретної індустріальної та політичної підтримки. Європейським країнам потрібно не лише купувати системи, а й вкладатися в власні потужності для їхнього виробництва та модернізації.

Особливу увагу слід приділити розвитку засобів протидії сучасним загрозам: перехоплювачі безпілотників, засоби захисту від РЕБ, датчики для виявлення і нейтралізації загроз на відстані. Це також означає навчання операторів, інтеграцію між країнами і стандартизацію платформ, щоб союзники могли швидко і ефективно взаємодіяти.

Не менш важливим є політичний імпульс. Ідзеліс підкреслює, що реальні зміни починаються, коли уряди припиняють відтягувати рішення: збільшення бюджетів, довгострокові програми модернізації та чітка стратегія залучення перевірених у боях фахівців. Прикладами того, як це працює, він називає практичну співпрацю з Великою Британією та іншими партнерами, що вже відвідали українські штаби та підрозділи для обміну досвідом.

Врешті-решт, за словами полковника, мета проста і жорстка: західним країнам потрібен план, щоб не лише захистити свої кордони, а й змогти відкинути агресора за межі його території — задля безпеки всього континенту. Це вимагає і технологічних інвестицій, і політичної сміливості, і готовності навчатися у тих, хто вже має бойовий досвід.

З підсиленням оборонних інвестицій і активним запозиченням тактик та технологій від українських військових, Європа зможе створити сучасну, ефективну і людянішу систему оборони. Полковник Ідзеліс наголошує: брати приклад — не означає копіювати, але означає адаптувати найкраще зі стратегій і практик, які довели свою дієвість у реальних боях.