Рестранслятори «Шахедів»: «Флеш» пояснив принцип роботи систем (відео)

Російські ударні безпілотники типу «Шахед» дедалі частіше використовують не лише як засоби ураження, а й як елементи складнішої системи спостереження та передавання даних. Радник президента України Сергій «Флеш» Бескрестнов пояснив принцип роботи ретрансляторів модемів, якими російські військові оснащують різні дрони цієї лінійки. За словами фахівця, таке поєднання обладнання дає змогу підтримувати стійкий зв’язок із безпілотником і отримувати відеокартинку під час його польоту.

Йдеться про технологію, за якої один апарат може виконувати роль своєрідного проміжного вузла між іншим дроном і наземним пунктом керування. У такій конфігурації сигнал не обов’язково передається безпосередньо від безпілотника до оператора. Він може проходити через інший літальний апарат, який приймає інформацію, посилює або перенаправляє її далі. Саме це і називають ретрансляцією.

Як працюють ретранслятори на дронах

Ретранслятор — це пристрій або комплекс обладнання, що приймає радіосигнал і передає його повторно на іншій ділянці маршруту. У цивільних системах подібний принцип застосовують для розширення зони покриття зв’язку. У військовій сфері він дає змогу збільшити дальність взаємодії між безпілотником, оператором і наземною інфраструктурою.

Звичайний дрон має обмеження, пов’язані з потужністю передавача, рельєфом місцевості, висотою польоту та відстанню до пункту управління. Якщо апарат віддаляється від оператора, сигнал може слабшати, перериватися або повністю зникати. Наявність додаткового дрона-ретранслятора дозволяє створити проміжну ланку. Вона підтримує обмін командами, телеметрією та даними з бортових камер.

Сергій Бескрестнов продемонстрував цей принцип у відео, пояснивши, що відповідні модеми можуть встановлюватися на різні безпілотники лінійки «Шахед». У результаті формується не просто окремий ударний апарат, а взаємопов’язана система, де кожен елемент може мати власне завдання. Один дрон рухається до визначеної цілі, інший забезпечує канал зв’язку, а наземний оператор отримує інформацію про ситуацію в реальному часі.

Відеопередавання є особливо важливим компонентом такої системи. Воно дозволяє бачити обстановку з повітря, контролювати перебіг польоту та оцінювати роботу безпілотника. Навіть якщо ударний дрон не призначений для повноцінного дистанційного керування на всьому маршруті, відеоканал може використовуватися для спостереження, уточнення даних і контролю окремих етапів місії.

Чому росія використовує таку схему

Застосування ретрансляторів розширює можливості безпілотників і водночас змінює підхід до їхнього використання. Окремий апарат із простішою системою зв’язку має обмежену автономність. Натомість група дронів, об’єднана каналом обміну даними, може діяти на більшій відстані від пункту керування. Це також дає змогу розподіляти функції між апаратами й не покладати всі завдання на один борт.

Ще однією перевагою є потенційна стійкість системи. Якщо сигнал до одного з дронів стає слабким, інший апарат може залишатися ближче до зони роботи або займати вигіднішу позицію для передавання даних. У такому випадку зв’язок підтримується не за рахунок одного потужного передавача, а завдяки правильному розташуванню кількох учасників мережі.

Фахівці звертають увагу, що використання ретрансляторів не робить безпілотники невразливими. Система залежить від стабільності радіоканалів, роботи навігації, енергоживлення та узгодженості між апаратами. Водночас поява такого обладнання свідчить про поступове ускладнення російських ударних дронів. Вони можуть отримувати додаткові модулі зв’язку, камери, навігаційні компоненти та інші засоби для виконання завдань у складних умовах.

Для України це означає необхідність враховувати не лише сам факт наближення «Шахеда», а й можливу присутність супровідного безпілотника. Дрон, який перебуває неподалік, може не нести бойового навантаження, однак забезпечувати обмін даними для інших апаратів. Тому під час аналізу повітряної обстановки важливо розглядати такі цілі як частину єдиної системи, а не як повністю незалежні об’єкти.

Вплив технології на протидію безпілотникам

Поява ретрансляторів у складі дронових груп ускладнює завдання для засобів радіоелектронної боротьби та спостереження. Канал зв’язку може бути організований із використанням кількох бортів, а його параметри можуть змінюватися залежно від умов польоту. Це змушує захисників постійно вдосконалювати засоби виявлення, класифікації та нейтралізації безпілотних систем.

Водночас ретранслятор може стати додатковим елементом, за яким фахівці визначають структуру ворожої операції. Аналіз характеру польоту, появи кількох апаратів у визначеному районі та особливостей їхньої активності допомагає зрозуміти, чи діють вони окремо, чи пов’язані між собою. Такі дані мають значення для оцінки загрози й підготовки відповідних рішень.

Ключова особливість нової схеми полягає у переході від одиничного дрона до мережевого застосування безпілотників. Ретранслятор не обов’язково виконує ударну функцію, але забезпечує іншим апаратам зв’язок, передачу відео та додаткову керованість. Саме тому його роль може бути не менш важливою, ніж роль безпілотника з бойовим зарядом.

За оцінкою Сергія «Флеша» Бескрестнова, оснащення всієї лінійки «Шахедів» подібними модемами демонструє прагнення російських військових підвищити надійність дронів і розширити їхні функціональні можливості. Йдеться не лише про дальність польоту, а й про якість обміну даними, спостереження та координацію між окремими апаратами.

Розвиток таких технологій свідчить, що безпілотники на війні перетворюються на складні багаторівневі системи. У майбутньому їхнє застосування може ще більше поєднувати розвідку, передавання інформації, навігацію та ураження цілей. Тому розуміння принципу роботи ретрансляторів є важливим для оцінки нових загроз і пошуку ефективних способів захисту від них.