Рішення Львівської обласної ради проголосити окремий період «Роком УПА» стало приводом для нової політичної дискусії не лише в Україні, а й у відносинах із Польщею. Ініціатива, яку автори пояснюють прагненням ушанувати українських воїнів та зберегти пам’ять про національно-визвольну боротьбу, викликала неоднозначну реакцію народних депутатів. У коментарях для LIGA.net обранці зауважили, що такий крок може бути важливим для Львівщини, однак назвали його «не дуже своєчасним» з огляду на загострення у відносинах із Варшавою.
Йдеться не лише про календарну дату чи символічну назву року. Для частини українського суспільства Українська повстанська армія є одним із ключових символів опору, боротьби за державність та протистояння тоталітарним режимам. Водночас у Польщі оцінка діяльності УПА тісно пов’язана з трагічними подіями на Волині та в інших регіонах під час Другої світової війни. Саме різне трактування історії часто стає причиною політичних суперечок між Києвом і Варшавою.
Що передбачає рішення Львівської облради
Львівські депутати запропонували присвятити окремий рік вшануванню Української повстанської армії. У межах такої ініціативи можуть проводити пам’ятні заходи, тематичні уроки, наукові конференції, виставки, презентації архівних матеріалів та публічні обговорення історії визвольного руху. Для Львівщини, яка була одним із важливих осередків українського підпілля, подібні заходи мають особливе значення.
Прихильники рішення наголошують, що в умовах повномасштабної війни питання історичної пам’яті набуває додаткової ваги. Російська пропаганда системно намагається дискредитувати український визвольний рух, нав’язуючи уявлення про нього як про маргінальне або виключно радикальне явище. На думку ініціаторів, держава та місцева влада мають розповідати про людей, які боролися за незалежність України, а також підтримувати родини репресованих, полеглих і політичних в’язнів.
Водночас рішення облради не змінює державної політики щодо міжнародного діалогу та не скасовує необхідності говорити про складні сторінки українсько-польської історії. Саме тому народні депутати звернули увагу на момент, коли було зроблено відповідну заяву. На їхню думку, будь-які кроки, що стосуються суперечливих історичних тем, мають бути продуманими, поясненими суспільству та узгодженими з ширшим зовнішньополітичним контекстом.
Чому депутати говорять про невчасність
Відносини України та Польщі останнім часом супроводжуються взаємними претензіями й чутливими дискусіями. Серед тем, які викликають особливу увагу, — пошукові та ексгумаційні роботи, меморіальна політика, трактування подій на Волині, публічні заяви політиків і використання історичних символів у сучасній політичній боротьбі. На цьому тлі рішення Львівської облради може бути сприйняте польською стороною не як внутрішній захід із вшанування пам’яті, а як сигнал у міжнародному діалозі.
Саме це, за оцінками окремих народних депутатів, робить ініціативу не дуже своєчасною. Обранці не обов’язково заперечують право Львівщини вшановувати українських героїв. Їхнє застереження стосується передусім політичних наслідків та можливості нового витка суперечок із Варшавою. У період, коли Україна потребує максимальної підтримки партнерів, будь-які непорозуміння можуть використовуватися внутрішніми та зовнішніми силами для поглиблення розколу.
Водночас критики рішення наголошують, що партнерство не повинно означати відмову України від власної історичної пам’яті. Збереження добрих відносин із Польщею є важливим, але воно не може будуватися на замовчуванні тем, які мають значення для українського суспільства. Тому ключовим питанням залишається не сам факт проведення року УПА, а спосіб, у який це відбуватиметься: із повагою до загиблих, без героїзації злочинів і без перетворення пам’яті на інструмент політичної конфронтації.
Історична пам’ять і сучасна політика
Суперечка навколо рішення Львівської облради показує, наскільки тісно в Україні переплетені історія, місцева політика та міжнародні відносини. Для мешканців Львівщини УПА є частиною регіональної історії, родинних спогадів і боротьби за українську державність. Для польського суспільства ті самі події можуть мати інше емоційне та історичне значення. Ігнорувати будь-яку з цих перспектив означає спростити проблему та ускладнити подальший діалог.
Народні депутати, коментуючи ситуацію, фактично закликали розділяти внутрішнє вшанування та зовнішньополітичні сигнали. Україна має право досліджувати власне минуле, називати імена своїх героїв і вшановувати учасників визвольного руху. Однак офіційні заходи повинні передбачати фахову роботу істориків, доступ до архівів, відкриті дискусії та чесне висвітлення суперечливих епізодів. Такий підхід дає змогу уникнути однобокої міфологізації та водночас не дозволяє чужій пропаганді привласнювати українську історію.
Окремим викликом є політична комунікація. Гучні формулювання, символічні рішення та публічні заяви швидко стають предметом обговорення за межами України. Якщо місцева ініціатива не супроводжується чітким поясненням її мети, це створює простір для маніпуляцій. У такій ситуації навіть захід, задуманий як пам’ятний і просвітницький, може бути представлений як провокація або спроба переглянути домовленості між державами.
Водночас відкладати розмову про український визвольний рух лише через можливу негативну реакцію партнерів також було б помилкою. Зріле суспільство має бути здатним говорити про власну історію відкрито, визнавати трагедії та віддавати належне тим, хто боровся за свободу. Важливо, щоб цей процес не перетворювався на змагання пам’ятей, де одна сторона намагається скасувати право іншої на власне бачення минулого.
Найближчим часом увага буде прикута до того, як саме Львівщина реалізовуватиме проголошену ініціативу та чи супроводжуватиметься вона додатковими роз’ясненнями. Від організаторів очікуватимуть не лише урочистих заходів, а й відповідальної роботи з історичними джерелами. Якщо рік УПА стане приводом для досліджень, освітніх програм і чесного діалогу, він може мати важливе суспільне значення. Якщо ж ініціатива залишиться винятково політичним жестом, вона ризикує посилити напруження і всередині країни, і в українсько-польських відносинах.
Таким чином, дискусія навколо рішення Львівської обласної ради виходить далеко за межі одного регіону. Вона стосується права України на власну пам’ять, відповідальності політиків за публічні слова та здатності партнерів говорити про минуле без взаємних звинувачень. Саме баланс між національним вшануванням і дипломатичною обережністю визначить, чи стане ця ініціатива кроком до глибшого розуміння історії, чи черговим приводом для загострення з Варшавою.
Зеленський відповів Трампу на заяву, що війна не почалася б за його президентства
Зеленський назвав відсоток окупованої території: чому «здача» Донбасу небезпечна