Шок у великій "мережі" АЗС: українцям заливали фальсифікат — де продавали "бодягу"

Кілька тижнів журналістського розслідування та сотні звернень від водіїв вивели на світло кричущу проблему: у мережі автозаправних станцій виявили випадки реалізації неякісного пального. Документи, лабораторні висновки та відеозаписи свідків свідчать про системні порушення у постачанні та зберіганні пального, що призвело до масштабного поширення фальсифікату. Ця ситуація ставить під загрозу техніку, безпеку на дорогах і вимагатиме політичної реакції та нових регуляторних рішень.

Як діяла схема та шляхи потрапляння контрафакту

Розслідувачі виявили кілька типових схем: підмішування залишків з різних резервуарів, використання нелегальних підпільних резервуарів та змішування сертифікованого пального з невідомими домішками. За словами інсайдерів, частина поставок здійснювалася за позаконкурентними угодами без повного пакету документації. Внаслідок цього відстежити походження партій ставало майже неможливо.

Особливе занепокоєння викликають випадки, коли під виглядом якісного бензину продавали паливо з пониженим октановим числом або з домішками, що викликають корозію. Також є свідчення про реалізацію дизеля та автогазу сумнівного походження. Така практика не лише знижує ресурс двигуна, а й підвищує ризики техногенних аварій.

Які ризики та наслідки для автовласників

Наслідки від заправки контрафактним пальним можуть з’являтись негайно або проявлятися поступово. Водії повідомляли про падіння потужності двигуна, підвищений витрата палива, задимленість та сторонні шуми. Лабораторні тести виявили корозійно-агресивні домішки, забруднення та зниження октанового числа — типові ознаки фальсифікату.

Практичні наслідки: забиті паливні фільтри, поломки паливного насоса, вихід з ладу каталізаторів, дорогий ремонт інжекторів. Власники комерційного транспорту відчувають додаткові витрати через простій та зменшення довіри клієнтів. Окремо ризиків додає невизначений склад автогазу, що може підвищувати ймовірність витоку та загоряння під час експлуатації.

Фінансові збитки сумуються з моральними: втрата довіри до бренду мережі АЗС, паніка серед споживачів та підвищений суспільний резонанс, що вже переходить у політичну площину та вимагає відповідальних дій від регуляторів.

Реакція органів влади, мережі та поради для водіїв

Після оприлюднення фактів державні інспекції розпочали вибіркові та цільові перевірки: відбори проб із резервуарів, перевірки договорів із постачальниками та аудит логістики. Представники мережі запевняють у готовності до співпраці й проведенні внутрішнього розслідування, проте громадськість вимагає публічних результатів та компенсацій постраждалим.

Експерти радять водіям діяти проактивно: чекати сервісну квитанцію, фотографувати номер колонки та стан заправки, зберігати чеки і фіксувати час. При перших ознаках проблем з двигуном — припинити рух і звернутися до сервісу для діагностики. Якщо лабораторно підтверджено наявність фальсифікату, потрібно звертатися до захисту прав споживачів та правоохоронних органів, а також вимагати компенсації та відшкодування збитків.

Політичні наслідки вже очевидні: інцидент піднімає питання посилення контролю за сертифікацією пального, прозорістю ланцюгів постачання та посилення відповідальності за порушення. Очікується посилення нормативів, жорсткіші перевірки та посилення санкцій для компаній, які порушують правила. Доки тривають розслідування, важливо зберігати пильність і документувати кожен інцидент.

Ця історія — не лише про технічні ризики, а й про суспільну відповідальність бізнесу і держави. Своєчасні реакції, прозорі розслідування та відновлення довіри споживачів стануть ключем до вирішення проблеми, що вже набула політичного значення.