Російська оборонна промисловість продовжує виготовляти балістичні ракети, попри санкційні обмеження, проблеми з компонентами та значне навантаження на виробничі потужності. У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомили журналістам, що росія здатна виробляти приблизно 60 балістичних ракет щомісяця.
Йдеться насамперед про ракети оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М», які російська армія регулярно використовує для ударів по українських містах, критичній інфраструктурі та військових об’єктах. До категорії балістичних також належать авіаційні ракети «Кинжал» та інші зразки озброєння, які запускаються з літаків або наземних пускових установок.
Росія зберігає здатність виробляти десятки ракет
За даними української розвідки, російський військово-промисловий комплекс адаптувався до умов повномасштабної війни. Підприємства працюють у посиленому режимі, а виробничі цикли намагаються скорочувати. Водночас можливості росії не є необмеженими: для створення сучасних ракет потрібні складні електронні системи, навігаційні модулі, мікросхеми, оптичні прилади та інші компоненти.
Значну частину необхідних деталей росія отримує через паралельний імпорт і мережу посередників у третіх країнах. Офіційно такі держави можуть не постачати озброєння Москві, однак окремі компанії продовжують купувати електроніку та промислове обладнання, які згодом використовуються у виробництві ракет. Саме тому санкції ускладнюють російське виробництво, але не зупиняють його повністю.
Виробничі показники також залежать від наявності запасів комплектуючих, стану підприємств і можливості отримувати обладнання для обробки металів та складання високоточної зброї. Росія змушена балансувати між поповненням власних запасів і використанням ракет під час масованих атак по Україні.
Виробництво «Кинжалів» тимчасово призупинили
Окремо представники розвідки зазначили, що виробництво ракет «Кинжал» наразі тимчасово призупинено. Причини такого рішення безпосередньо пов’язані з труднощами у виготовленні та постачанні необхідних компонентів. Ця ракета належить до складних видів озброєння, адже має поєднувати високу швидкість, маневреність і точність ураження цілі.
Призупинення виробництва не означає, що росія втратила всі запаси «Кинжалів». У російської армії залишаються ракети, виготовлені раніше, а також можливість застосовувати їх під час окремих ударних кампаній. Крім того, Москва може намагатися відновити випуск після накопичення необхідних деталей або пошуку альтернативних каналів постачання.
Ракети «Кинжал» запускають із літаків-носіїв, що дає російському командуванню можливість змінювати напрямок удару та ускладнювати прогнозування атаки. Водночас застосування таких ракет потребує спеціальної авіаційної інфраструктури, підготовлених екіпажів і відповідного технічного обслуговування.
Що це означає для України
Інформація про темпи російського виробництва важлива для оцінки потенціалу майбутніх атак. Навіть 60 балістичних ракет на місяць є значним показником, який дає змогу росії регулярно завдавати ударів по українських населених пунктах. Однак це не означає, що країна-агресор може безперервно використовувати весь вироблений арсенал: ракети потрібні також для накопичення резервів, навчання, випробувань і підготовки до масштабних операцій.
Водночас українська протиповітряна оборона поступово посилюється. Її ефективність залежить від кількості сучасних систем, наявності боєприпасів до них, роботи радіолокаційної розвідки та своєчасного отримання інформації про підготовку запусків. Протидія балістичним ракетам залишається одним із найскладніших завдань, оскільки вони рухаються з великою швидкістю і мають короткий час підльоту до цілі.
У ГУР наголошують, що російська промисловість продовжує працювати завдяки переналаштуванню економіки на воєнні потреби та використанню іноземних технологій. Проте тимчасова зупинка виробництва «Кинжалів» демонструє, що санкції та обмеження доступу до високотехнологічних компонентів створюють для Москви серйозні труднощі.
Таким чином, росія зберігає спроможність щомісяця виготовляти десятки балістичних ракет, але її можливості залежать від постачання критично важливих деталей. Україна й надалі відстежує ці процеси, щоб прогнозувати ракетні загрози та планувати посилення протиповітряної оборони.
У росії розбився винищувач Су-30: момент падіння на відео
«Трійка» та «Азов» на Донеччині: як взаємодіятимуть бригади