Як відбивали удар РФ 7 лютого — кадри Повітряних сил

У ніч на 7 лютого Україна знову опинилася перед складним випробуванням: комбінований удар супротивника поєднав різні типи озброєнь і вимагав оперативної, скоординованої відповіді. За офіційними даними та публічними кадрами, саме тоді Повітряні сили разом із системами протиповітряної оборони і підрозділами радіоелектронної боротьби відбили більшість загроз, що надходили одночасно з різних напрямків.

У повідомленнях сил оборони й свідченнях очевидців йдеться про масований запуск крилатих ракет з повітряних та морських носіїв і одночасні атаки ударних безпілотників. Такий комбінований підхід мав на меті розтягнути системи ППО та створити множинні вогневі вектори. Проте завдяки своєчасному сповіщенню, розвідданим і швидкому розгортанню авіації та засобів ППО більшість загроз було нейтралізовано ще на підльоті. Опубліковані кадри демонструють момент ураження низки цілей і роботу техніки в реальному часі, що стало важливим як для інформування громадськості, так і для психологічного стримування агресора.

Перші сигнали про пуски надходили від радарних мереж і розвідки, які зафіксували кілька цілей на різних висотах і напрямках. У короткі терміни було піднято в повітря винищувальну авіацію, активовано комплекси середнього і далекого радіусу дії, а також включено засоби радіоелектронної боротьби для дезорієнтації систем керування безпілотниками та наведення ракет. Окремі підрозділи ППО здійснювали цільову пріоритизацію, вражаючи найнебезпечніші загрози, водночас інші сили фокусувалися на захисті критичної інфраструктури та житлових районів.

Ключовою ланкою став зв'язок між розвідкою й командуванням, який дозволив розташувати ресурси у найоптимальніших секторах. Завдяки цьому більша частина атак припала на захищені зони, що суттєво зменшило ризик потрапляння у цивільні об'єкти. Також відзначається ефективна робота знешкодження окремих БПЛА силами зенітних підрозділів та застосування націлених перехоплень протиракетними засобами.

Комбінована тактика ворога вказує на прагнення створити одночасний мультисекторний тиск: крилаті ракети та ударні безпілотники працювали в парі, щоб ускладнити розпізнавання та перехоплення. Українська відповідь полягала у поєднанні традиційних і сучасних засобів — пілотована авіація, стаціонарні та мобільні комплекси ППО, а також активні заходи в електронному просторі. Це дозволило значною мірою нейтралізувати удар і зменшити масштаби пошкоджень.

За попередніми оцінками, матеріальні та людські втрати залишилися помірними, головним чином через ретельну підготовку й швидке виконання протоколів захисту. Водночас подія ще раз наголосила на необхідності посилення систем раннього виявлення, модернізації протиповітряних засобів та розширення можливостей РЕБ. Міжнародна підтримка у вигляді нових систем ППО, обладнання та навчань лишається важливим фактором підвищення стійкості оборони.

Опубліковані фото- і відеокадри роботи Повітряних сил мають двояке значення: з одного боку, це фактологічне підтвердження успішних дій, з іншого — елемент інформаційного впливу, який підвищує моральний дух та демонструє спроможність захищати небо. У підсумку, події 7 лютого показали, що скоординована робота різнорівневих підрозділів ППО, авіації та сил РЕБ здатна ефективно протистояти комбінованим ударам, хоча загроза від крилатих ракет і ударних безпілотників залишається високою і вимагає постійної уваги та інвестицій у обороноздатність.