Після наради 7 лютого президент чітко окреслив масштаби проблем, що постали перед країною: мова йшла про системні удари по мережах та об'єктах, які забезпечують життєдіяльність населених пунктів. За словами глави держави, розмова була «жорсткою» — не через емоції, а через гостроту викликів. Атаки спричинили значні ушкодження енергетики, і від швидкості реакції влади залежить комфорт і безпека десятків тисяч людей.
Що сталося з інфраструктурою і які наслідкиПід час засідання фахівці доповіли про пошкодження ліній електропередач, трансформаторних підстанцій та окремих енергогенеруючих об'єктів. Збитки відображаються не лише в технічних показниках: відключення впливають на роботу систем опалення, медичних установ та транспорту. Президент підкреслив, що відновлення енергетичної інфраструктури — це першочергове завдання, яке потребує мобілізації ресурсів і чіткої координації між центральною владою, місцевими адміністраціями та енергетичними компаніями.
Крім фізичних пошкоджень, під великим ризиком опинилися й автоматизовані системи управління: у нараді звернули увагу на необхідність посилення кіберзахисту диспетчерських центрів і впровадження резервних схем для мінімізації впливу дистанційних атак. Без усунення цих загроз відновлення може виявитися тимчасовим і недостатньо надійним.
Заходи для оперативного відновлення та захистуУчасники селектору визначили низку практичних кроків. По-перше, пріоритет отримали оперативні бригади — їм забезпечать доступ до матеріалів, техніки та необхідного обладнання. По-друге, планується активна взаємодія з міжнародними партнерами для пришвидшеного постачання критичних комплектуючих та експертної підтримки. Президент наголосив на важливості адресної міжнародної допомоги, яка має бути спрямована на ключові вузли енергосистеми.
Окремо приділено увагу заходам цивільного захисту: розгортанню пунктів обігріву, забезпеченню мобільних генераторів у віддалених громадах та інформуванню населення про графіки ремонтних робіт. Координація між Збройними Силами, ДСНС та енергокомпаніями визнана критично важливою для швидкого реагування на нові загрози та зменшення ризиків для мирних громадян.
Фінансування, логістика та комунікаціяДля реалізації заходів, озвучених на селекторі, потрібні як державні ресурси, так і інвестиції приватного сектору. Уряд отримав завдання спростити митні процедури для імпорту обладнання, розробити стимули для підрядників та прискорити виділення коштів на ремонти. Водночас президент наголосив на прозорості процесів: відкрита комунікація з громадянами має зменшити паніку та підвищити рівень довіри до дій влади.
Чіткі та регулярні повідомлення про стан мереж, терміни відновлення та планові відключення дозволяють людям планувати свої дії і захищати найвразливіші категорії населення. Особлива увага приділяється стабільній роботі лікарень, об'єктів соціальної інфраструктури та критичних підприємств.
У підсумку селектору сформовано оперативний план: пріоритетні ремонти, посилення захисту ключових об'єктів, мобілізація ресурсів і активізація міжнародної співпраці. Як зазначив президент, від ефективності координації залежить не лише швидкість повернення світла та тепла, а й відчуття безпеки громадян. Саме тому наступні тижні будуть присвячені інтенсивній роботі ремонтних бригад, профілактиці нових ризиків та посиленню систем моніторингу — усе задля якнайшвидшого відновлення нормального ритму життя у постраждалих регіонах.