Лікарні Львова під графіками відключень — обурення

У Львові загострилася суспільна дискусія після того, як низку медичних закладів перевели на графіки планових вимкнень електропостачання. Це рішення викликало хвилювання серед персоналу, пацієнтів та громади, бо йдеться про роботу життєзабезпечувальних систем і безпеку лікування. Місцева громада наполягає на прозорості та відповідальності влади, а медики вимагають чітких гарантій для тих відділень, де перебувають критично хворі.

Керівники госпіталів повідомляють про прийняття невідкладних заходів: переоснащення палат, зміни у графіках планових операцій та підсилення технічної готовності. Представники колективів називають рішення про графіки «нонсенсом», підкреслюючи ризики для відділень інтенсивної терапії, неонатології та хірургії. Громадські активісти організовують акції й інформаційні кампанії, аби привернути увагу до потенційних загроз, а родичі пацієнтів наполягають на пріоритетному захисті медичних об'єктів.

Водночас у публічних зверненнях і на зустрічах із владою фігурує необхідність діалогу з центральними органами: багато заяв пов'язано з тим, що рішення ухвалене на рівні уряду. Критики згадують, що Кабмін повинен був передбачити механізми захисту критичної інфраструктури ще на етапі планування енергозбережних заходів. Місцева влада відзначає брак ресурсів для миттєвого забезпечення повної автономності лікарень, але громадськість наполягає на оперативних діях.

Планові відключення електроенергії у медичних установах — це не лише тимчасові незручності, а реальна загроза для життя людей. Без стабільного живлення не працюють апарати штучної вентиляції легень, монітори пацієнтів, інфузійні насоси та інші пристрої, що підтримують життєві функції. Хоча багато лікарень мають резервні джерела живлення, їхня ефективність залежить від наявності палива, технічного стану генераторів і своєчасного обслуговування.

Крім прямих медичних ризиків, відключення впливають на логістику: роботу лабораторій, збереження лікарських засобів і вакцин у холодильниках, електронну документацію та комунікації між відділеннями. Навантаження на персонал зростає, а час реагування скорочується, що підвищує ймовірність помилок і затримок у наданні допомоги. У разі тривалих графіків спектр негативних наслідків розширюється — від погіршення лікувальних показників до збільшення фінансових витрат на підтримку автономних джерел живлення.

Експерти пропонують низку практичних кроків для мінімізації ризиків. Перш за все, необхідно законодавчо закріпити пріоритетність електропостачання для лікарень і критичних об'єктів інфраструктури. Це дозволить уникати ситуацій, коли госпіталі опиняються в графіках відключень нарівні з іншими споживачами. Далі — централізована інвентаризація резервних джерел живлення, план централізованого постачання пального та сервісу для генераторів, а також створення координаційних штабів між місцевою та центральною владою.

Місто та область можуть активніше залучати донорів і міжнародних партнерів для фінансування модернізації енергомереж, встановлення сонячних панелей з акумуляторними системами та оновлення критичного обладнання. Також важливо розробити чіткі протоколи дій на випадок відключень: алгоритми евакуації або переведення пацієнтів, порядок пріоритетізації операцій, налагоджені контакти з мобільними бригадами та рятувальними службами.

Політично ця тема матиме продовження: громадянський тиск може призвести до перевірок, офіційних розслідувань і перегляду рішень центральних органів. Для влади це тест на рівень компетентності й відповідальності — наскільки оперативно і відкрито вона зможе вирішити конфлікт між енергетичною безпекою та охороною здоров'я. Прозорість рішень, публічне інформування про графіки та причини відключень, а також залучення фахівців до розробки стабілізаційних заходів допоможуть знизити напругу і повернути довіру громади.

До того часу, як будуть впроваджені системні рішення, важливо, щоб лікарні залишалися в режимі підвищеної готовності, а громадські організації та місцева влада працювали над неперервною комунікацією. Тільки поєднання оперативних запобіжних заходів і довгострокових інвестицій у модернізацію інфраструктури забезпечить захист пацієнтів і дозволить місту пройти через енергетичні виклики без трагічних наслідків.