У центрі однієї з вулиць Манхеттена з’явився великий громадський стінопис, що привернув увагу місцевих жителів і міжнародних ЗМІ. Ця візуальна робота присвячена пам’яті загиблої українки, яку багато хто відтепер впізнає за її ім’ям. Ініціативу реалізувала група митців у партнерстві з активістами діаспори та правозахисними організаціями, а частина фінансування надійшла від приватних меценатів — зокрема, згадується, що підтримку проєкту надали і впливові філантропи зі світових технологічних кіл, серед яких була й пожертва, пов’язана з ім’ям Маска. Важливо, що стенопис виконує не лише естетичну функцію: він покликаний стати платформою для діалогу про безпеку, права жінок та соціальну відповідальність громад.
Ідея проєкту, автори та джерела коштівЗадум створення муралу виник як реакція місцевої спільноти на трагічну подію і как засіб вшанування життя конкретної людини та привернення уваги до проблеми насильства. До роботи долучилися відомі у вуличному мистецтві художники, активісти української громади, правозахисники та волонтерські організації. Координатори проєкту наголошують, що важливою складовою стало міжсекторальне партнерство: мистецтво, громадянське суспільство й приватні донори об’єднали зусилля для створення простору пам’яті.
Фінансова складова була сформована із кількох джерел. Окрім краудфандингу та внесків локальних благодійників, значну підтримку надали міжнародні фонди, а також окремі приватні меценати. У публічних повідомленнях організаторів підкреслювали, що завдяки цим внескам стало можливим оформити велику фасадну площу та забезпечити якісну реалізацію задуму художників. Наголошуючи на прозорості, команда оприлюднила звіти про використання частини коштів і контакти для тих, хто хоче долучитися до допомоги родині постраждалої.
Опис муралу та реакція громадиСтінопис виконано в стриманій, але контрастній палітрі: великі кольорові площини привертають увагу з дороги, а дрібні деталі відкриваються під час близького огляду. Центральний елемент композиції — портрет з виразом, що поєднує смуток і гідність. Ім’я, яке фігурує в мистецькому творі, підкреслене символічними мотивами, що відображають життєвий шлях і мрії героїні. Біля муралу встановили меморіальну дошку з датами, цитатами та інформацією про те, куди можна звертатися за підтримкою або як допомогти родині.
Місцеві жителі та активісти відреагували переважно позитивно: багато хто підкреслював, що подібні художні акції допомагають говорити про складні теми у відкритому публічному просторі. На відкритті були присутні родичі та друзі покійної, які висловили вдячність авторам і благодійникам за увагу та вшанування. Коментарі у соцмережах показали широкий спектр емоцій — від співчуття до закликів до системних змін у підходах до запобігання насильству.
Міжнародний контекст, подальші кроки та значенняПроєкт має амбіції перейти у серію подібних ініціатив у інших містах, щоб образ і послання, які закладені у цьому стінописі, побачили ширші аудиторії. Організатори планують організувати відкриті дискусії, лекції з правозахисниками та психологами, інформаційні кампанії і заходи для волонтерів. Такий підхід спрямований не лише на вшанування пам’яті, а й на практичну допомогу постраждалим і на формування мережі підтримки, яка працюватиме на запобігання подібним трагедіям у майбутньому.
Мурал у Нью-Йорку став сигналом солідарності між громадами різних країн і засобом комунікації, що виходить за межі локального повідомлення. Ім’я Ірини Заруцької тепер звучить у публічному просторі як нагадування про необхідність системної роботи з питаннями безпеки та прав жінок. Фотоматеріали з відкриття доступні в медіа та архівах проєкту, що допомагає поширювати послання і залучати нових прихильників ініціативи.
З огляду на суспільний резонанс, важливо продовжувати дискусію в конструктивному ключі: поєднувати мистецькі акції з правовою освітою, психологічною підтримкою й активною роботою місцевих органів влади. Лише такий мультидисциплінарний підхід може зробити пам’ять живою силою, що стимулює зміни. У контексті цього проєкту ключовими залишаються поняття пам'ять, відповідальність громади та готовність суспільства допомагати тим, хто опинився в складних обставинах.