Дефіцит кадрів: компанії запрошують студентів 2 курсу

Ринок праці в Україні за останні роки суттєво трансформувався: вплив мобілізації, економічні виклики та швидка цифровізація змушують роботодавців шукати нові джерела кадрів. Все частіше ініціативи йдуть від компаній, які виходять напряму у навчальні заклади — проводять презентації, інтенсиви, відбирають на оплачувані стажування та проекти. У таких умовах роль молодих фахівців значно зростає, і багато роботодавців готові інвестувати в тих, хто ще навчається, зокрема в студенти з другого курсу. Цей тренд поступово змінює взаємодію між університетами та бізнесом і формує нові стандарти підготовки кадрів.

Головна причина — гострий дефіцит кадрів, який відчувають підприємства різного профілю. Бізнесу потрібні фахівці, готові швидко опанувати інструменти, адаптуватися до змін і працювати в команді. Тому компанії починають шукати не лише випускників із дипломом, а й потенціал у тих, хто досі навчається: студенти з другого курсу мають перевагу у гнучкості, мотивації та можливості проходити довготривале внутрішнє навчання. Компанії прагнуть формувати власні резерви кадрів і створювати довгострокові кар’єрні траєкторії, а університети отримують імпульс до оновлення освітніх програм.

Окрім цього, сучасні проєкти часто потребують великої кількості молодих спеціалістів для виконання рутинних або допоміжних завдань, що дозволяє досвідченим командам зосередитися на ключових рішеннях. Співпраця «виш — бізнес» допомагає знизити ризики найму і скоротити витрати на подальше навчання, адже багато базових навичок студенти можуть отримати ще під час стажування або інтенсивів.

Найбільший попит спостерігається на технічні фахівці. З-поміж конкретних ролей найбільш потрібні: програмісти (особливо бекенд та embedded), DevOps-інженери, інженери з автоматизації, електромеханіки, техніки з обслуговування обладнання, фахівці з кібербезпеки та дата-аналітики. Крім того, зростає попит на фахівців із суміжних дисциплін: тестувальників, технічних письменників, фахівців з підтримки користувачів та менеджерів проєктів початкового рівня.

Причини дефіциту багатогранні: застарілі навчальні програми, які не завжди відповідають вимогам ринку; масова міграція частини досвідчених кадрів; прискорене впровадження цифрових рішень і автоматизації. У результаті бізнес часто не знаходить людей із потрібними навичками і змушений шукати їх серед тих, хто може бути швидко навчений — серед студенти з другого курсу та молодших курсів.

Модель, коли компанії активно залучають студентів до практики, має кілька очевидних переваг. По-перше, роботодавець отримує доступ до «свіжих» і мотивованих кандидатів, яких можна навчати відповідно до внутрішніх стандартів. По-друге, студенти набувають практичні навички, будують портфоліо і розуміють корпоративні процеси ще до випуску. По-третє, університет отримує можливість модернізувати курси та підвищити конкурентоспроможність своєї освіти.

Водночас існують ризики, які потрібно враховувати. Не всі студенти можуть поєднати інтенсивні робочі навантаження з навчальним планом; компанії інколи витрачають ресурси на підготовку молодих співробітників без гарантії довгострокової віддачі; можливі проблеми з безпекою при роботі з промисловим обладнанням або відповідальністю в юридичній сфері. Щоб мінімізувати ці ризики, університети та роботодавці укладають формальні угоди, погоджують навчальні модулі та впроваджують менторські програми з чіткими критеріями оцінювання.

Практичні рекомендації для студентів: активно працювати над портфоліо, брати участь у проєктних роботах, відвідувати інтенсиви та хакатони, удосконалювати знання англійської та софт-навичок, бути готовими до комбінованих форматів навчання і роботи. Для роботодавців важливо запропонувати прозору систему мотивації, програми наставництва і реальні шляхи кар’єрного росту для тих, хто починає вже під час навчання.

У підсумку, коли є гострий дефіцит кадрів, проактивна співпраця між освітніми установами і бізнесом стає необхідністю. Модель залучення студенти з другого курсу допомагає вирішувати кадрові питання, скорочувати розрив між теорією і практикою та створює додаткові можливості для розвитку економіки країни. Важливо, щоб цей процес був врегульований, прозорий і орієнтований на якість підготовки молодих спеціалістів.