Звільнятимуть частіше, ніж найматимуть — що робити

Економічна невизначеність останнього періоду змушує багато компаній переглядати кадрові стратегії: у деяких випадках обсяги звільнень перевищують темпи найму. У цій статті розберемо, які фактори формують таку динаміку, на які галузі варто звернути увагу та які практичні кроки допоможуть українцям зменшити ризики і швидше адаптуватися до змін на ринку праці.

Короткострокові та середньострокові тенденції в економіці створюють тиск на витрати бізнесу. Падіння попиту, затримки у постачанні, скорочення інвестицій та зростання вартості кредитів змушують компанії шукати швидкі шляхи зниження операційних витрат. Часто це означає оптимізацію чисельності персоналу або реструктуризацію функцій.

Окрім фінансових причин, важливу роль відіграє технологічна трансформація: автоматизація процесів, впровадження програм для дистанційної роботи та цифрові рішення здатні замінити певні види ручної праці. Це підвищує попит на вузькопрофільні IT-навички й одночасно знижує запити на рутинні позиції. Водночас державні рішення, зовнішня політична та економічна ситуація можуть додати непередбачуваності, підсилюючи прагнення бізнесу мінімізувати ризики через скорочення.

Це означає, що не всі працівники та регіони постраждають однаково. Компанії з високою залежністю від імпорту чи експорту, ті, що працюють у галузях з низькою маржинальністю, будуть більш схильні до звільнень. Тож кожному працівнику варто відстежувати стан свого сектору та оцінювати ймовірність змін в обсягах робочих місць.

Аналітики називають кілька секторів, де ймовірність масштабних скорочень вища. Традиційний роздріб, готельно-ресторанний бізнес і сфера послуг першими реагують на зниження купівельної спроможності населення — ці галузі відчувають найшвидші коливання попиту. У виробництві підприємства з великою часткою матеріальних витрат та залежністю від зовнішніх ланцюгів поставок також можуть зменшувати штат у відповідь на падіння замовлень.

Фінансовий сектор і банківські відділення, через цифровізацію та оптимізацію мережі, продовжують переглядати потребу в операційному персоналі. У IT-секторі ризики концентруються там, де бізнес залежить від зовнішніх клієнтів або проєктного фінансування: стартапи та компанії, які працюють на іноземні ринки, можуть відкладати набори або скорочувати команду у критичні періоди.

На противагу, є галузі з вищою ймовірністю збереження робочих місць або навіть зростанням попиту: оборонна промисловість, державні замовлення, окремі напрямки агросектору та цифрові сервіси з локальним попитом. Для працівника важливо зрозуміти, наскільки його професія вразлива, і за потреби змінити пріоритети у розвитку кар’єри.

Для тих, хто прагне знизити ризики втрати доходу, ключовими кроками будуть активна робота над своїми компетенціями та планом дій. Насамперед оновіть резюме і професійні профілі, акцентувавши увагу на актуальних навичках. Інвестиції в додаткове навчання та перекваліфікацію — наприклад, у цифрові інструменти, аналітику даних, кібербезпеку, управління проєктами або іноземні мови — суттєво підвищують конкурентоспроможність на ринку праці.

Готовність до гнучких форм зайнятості — віддаленої роботи, часткової зайнятості або фрілансу — відкриває додаткові можливості. Корисно також налагоджувати професійні зв’язки, брати участь у галузевих спільнотах та мережах, щоб швидше дізнаватися про вакансії та тренди.

Роботодавцям варто діяти стратегічно: перш ніж вдаватися до масових скорочень, слід оцінити можливості внутрішньої оптимізації — перекваліфікацію співробітників, тимчасове скорочення робочого часу, гнучкі графіки або зміни у виробничих процесах. Інвестиції в навчальні програми та підтримка працівників під час змін допомагають зберегти компетенції в компанії та її репутацію.

Державна політика також відіграє вагому роль: програми підтримки бізнесу, субсидії на навчання та ініціативи, спрямовані на розвиток регіональних ринків праці, можуть пом'якшити негативні наслідки. Місцеві центри зайнятості та освітні проєкти, які пропонують курси для дорослих, стають корисними інструментами для тих, хто опинився в зоні ризику.

На індивідуальному рівні важливо мати фінансову подушку безпеки, план дій у разі втрати роботи і чітке уявлення про альтернативні кар’єрні шляхи. Для компаній — прозора комунікація зі співробітниками і чіткі процедури підтримки при звільненнях, щоб мінімізувати соціальні витрати та зберегти довіру.

Підсумовуючи: у низці секторів і регіонів дійсно може зрости ймовірність, що бізнеси більше схилятимуться до скорочень, ніж до набору персоналу. Однак проактивні дії — оновлення навичок, перекваліфікацію, адаптація роботодавців і державні ініціативи — створюють можливості пом'якшити цей ефект і знайти нові варіанти зайнятості для українців.