6 500 доларів за зняття з розшуку: в Києві затримали чоловіка, підозрюваного у посередництві між "клієнтами" і ТЦК

У Києві відбулося затримання чоловіка, якого підозрюють у створенні та реалізації схеми, що поєднувала осіб, які шукали способи уникнути призову, з працівниками територіальних центрів комплектування. За версією слідства, фігурант організував посередницькі послуги із нібито «знімання» з обліку за винагороду, використовуючи дані з закритих реєстрів і мережу довірених осіб. Справу розглядають не лише як ймовірне кримінальне правопорушення, а й як загрозу для довіри до державних інституцій та безпеки мобілізаційних процесів.

Факти справи

Правоохоронці затримали підозрюваного під час безпосередньої передачі грошей. Під час слідчих дій вилучено електронні носії, документи та записи переговорів, які дають підстави розглядати версію про незаконний доступ до бази даних призовників. У матеріалах фігурує конкретна сума, яка нібито стягувалася як оплата за послугу зі «зняття з розшуку» — близько 6 500 доларів, а також кілька інших епізодів фінансових операцій на користь посередника.

Слідство вказує на наявність записів телефонних розмов і повідомлень між замовниками послуги, посередником та контактами, що ймовірно працювали у ланцюзі надання послуг. Значну увагу приділено доказам, які натякають на використання даних із бази призовників для підбору «клієнтів» та підтвердження їхнього статусу в реєстрі, що могло полегшити фальсифікацію змін або погодження неправомірних рішень у службових документах.

Механізм роботи схеми

За попередніми висновками, схема мала кілька етапів: пошук потенційних клієнтів, збір персональних даних, встановлення зв’язків із посадовцями або інформаторами в структурі центрів комплектування, а також реалізація фінансових розрахунків через посередників і кур’єрів. Деякі матеріали слідчих свідчать про використання підроблених паперів або внесення змін до електронних записів для створення формального підґрунтя «зняття з розшуку».

Кіберексперти, опитані у зв’язку зі справою, попереджають, що маніпуляції з даними бази призовників не лише порушують права окремих громадян, а й підривають змогу держави реагувати на загрози та планувати мобілізаційні заходи. Вони наполягають на негайному аудиті систем доступу, впровадженні багаторівневих протоколів аутентифікації та ретельному контролі змін у реєстрах, щоб унеможливити повторення таких інцидентів.

Наслідки та реакція

Розслідування має ширший суспільний резонанс: місцева влада та центральні органи закликали до прозорого розгляду кримінального провадження та перевірки внутрішніх процедур у ТЦК. Юристи наголошують, що за подібні дії передбачена жорстка відповідальність — від покарань за корупцію до кримінальної відповідальності за неправомірний доступ до інформації. У справі може з’ясуватися роль не лише посередника, а й можливих співучасників серед працівників держструктур.

Громадські організації та правозахисники вимагають гарантій захисту прав призовників і недопущення дискримінації у процесах, пов’язаних із військовим обліком. Вони наполягають на тому, щоб розслідування було відкритим для контролю та супроводжувалося заходами щодо відновлення довіри: регулярні звіти, публічні висновки експертиз та дисциплінарні санкції для винних.

Міністерства та відомства, відповідальні за оборону і кадрові реєстри, анонсували план перевірок і реформування процедур доступу до критичних даних. Запропоновано запровадити технічні бар’єри, що обмежують можливість масового витоку інформації, впровадити журналювання всіх дій у реєстрах та автоматичні механізми виявлення аномалій у поведінці користувачів систем.

Ця справа підкреслює необхідність системних змін: поєднання технологічних рішень, прозорих процедур і належного кадрового контролю може зменшити ризики і підвищити стійкість систем обліку. Головним завданням залишається відновлення довіри громадян до державних інституцій шляхом оперативного, об’єктивного і публічного розслідування всіх обставин та притягнення до відповідальності усіх причетних осіб.