День Соборності України: історія свята і чому його скасовували

22 січня увійшло в історичну пам'ять як день, який символізує прагнення до єдності українських земель. Саме в цей день було проголошено Акт Злуки, а згодом дата стала основою для святкування Дня Соборності. У матеріалі розглянемо витоки події, причини, через які святкування піддавалось утискам і заборонам, а також чому тема соборності залишається актуальною для сучасної Україна.

Історичне підґрунтя: від декларації до символу нації

На початку XX століття після Першої світової війни змінилася політична карта Європи, що створило умови для національного самоусвідомлення. Проголошення Акт Злуки 22 січня 1919 року стало знаковою подією: лідери УНР та ЗУНР підтвердили прагнення об'єднатися в єдину державну спільноту. Хоча документ мав більше моральне й символічне значення, ніж миттєве практичне втілення, його історична роль не втратила ваги для наступних поколінь.

Документ і сама дата стали орієнтиром для формування національної ідентичності, нагадуванням про потребу державної цілісності. Для багатьох українців День Соборності перетворився на ритуал пам'яті, який поєднує історичну ретроспективу та сучасні виклики щодо збереження територіальної і суспільної єдності.

Заборони, маргіналізація та спроби скасування святкувань

Після встановлення радянської влади офіційна ідеологія не заохочувала наголошувати на окремих національних актах, які могли суперечити унітарним меседжам Москви. Тому публічне відзначення Дня Соборності часто піддавалося цензурі: демонстрації й урочистості скорочувалися або замінювалися іншими святковими датами, які відповідали радянському канону. Це було частиною ширшої політики, спрямованої на уніфікацію історичної пам'яті та нейтралізацію незалежницьких символів.

Окрім офіційних заборон, маргіналізація свята відбувалася через інформаційні кампанії, обмежений доступ до освіти з національної історії та переслідування громадських активістів. Проте коло інтелігенції, культурних діячів і діаспори зберігало пам'ять про Акт Злуки, проводячи неформальні вшанування і культурні ініціативи. Відродження інтересу до цієї дати відбулося наприкінці XX століття в умовах розпаду СРСР і відновлення державності.

Сучасне значення і як захистити пам'ять про соборність

У незалежній Україна День Соборності набув офіційного статусу і став частиною державних та громадських заходів. Сьогодні це не лише історична річниця, а й заклик до консолідації суспільства, підтримки інституцій та солідарності в умовах викликів, зокрема зовнішньої агресії. Символічні акції — живі ланцюги, спільні заходи в регіонах, просвітницькі проєкти — підсилюють розуміння, що соборність вимагає не лише декларацій, а й щоденної роботи.

Щоб протистояти спробам скасування або знецінення свята, важливими є: освітні програми, доступ до правдивої історичної інформації, підтримка громадянських ініціатив і широка участь громад. Медіа та культурні інститути можуть сприяти тому, щоб Акт Злуки і сенс соборності були зрозумілі різним поколінням. Крім того, важлива роль локальних громад у вшануванні дати — саме на рівні міст і сіл закладається практика пам'яті.

Підсумовуючи, варто наголосити: пам'ять про 22 січня — це живий процес. Береження історичної правди, публічне обговорення і активна громадянська позиція — найдієвіші засоби, щоб ідея соборності залишалася чинником державної стійкості й культурної самосвідомості. Учасність кожного громадянина і належне освітнє підґрунтя допомагають зробити так, щоб свято не перетворилося на формальний ритуал, а служило джерелом національного зміцнення для всієї Україна.