Голова Держфінмоніторингу Пронін: понад 70 днів закордоном за рік — від Парижа до Танзанії (відео)

Журналістське розслідування підняло питання про часті поїздки керівника державної структури за кордон і їхній вплив на роботу відомства. Зібрані матеріали — квитки, бронювання, відео та свідчення — створюють картину, яка ставить під сумнів прозорість витрат та пріоритети службових поїздок. У центрі уваги опинився голова Держфінмоніторингу — Пронін, чия загальна кількість днів у закордонних відрядженнях перевищує позначку у 70 днів за останні дванадцять місяців.

Голова Держфінмоніторингу Пронін: понад 70 днів закордоном за рік — від Парижа до Танзанії (відео)

Матеріали розслідування демонструють поїздки до європейських столиць, зокрема до Парижа, участь у міжнародних форумах, а також неочікувану зупинку в Танзанії. Частина таких візитів отримала підтвердження як офіційні делегаційні відрядження, проте низка поїздок або їхні фінансові деталі залишаються неафішованими. На опублікованих кадрах, які журналісти називають доказовими, видно як офіційні зустрічі високого рівня, так і моменти, що більше нагадують приватні візити. Зібране відео доповнює хронологію й дозволяє відновити маршрут та тривалість перебування в інших країнах.

Критичний момент — часові перетини між закордонними відрядженнями та періодами інтенсивної внутрішньої роботи Держфінмоніторингу. Журналісти підкреслюють, що часті відсутності керівника ускладнювали доступ до прийняття рішень, координацію з партнерами та оперативне реагування на внутрішні виклики. Запити щодо повних звітів про витрати на авіаперельоти, проживання та супровід перебувають у робочому процесі, однак попередні дані свідчать про значні суми, витрачені за рік на міжнародні поїздки.

Що встановили журналісти

Розслідування опирається на перевірені джерела: підтверджені бронювання, офіційні фото- та відеоархіви, а також свідчення очевидців і учасників заходів. Зі зібраних матеріалів випливає, що деякі візити тривали від кількох днів до двох тижнів. Зокрема, поїздка до Парижа була пов’язана з участю у конференції, тоді як поїздка до Танзанії не має очевидного документального підтвердження в офіційних комунікаціях відомства.

Журналісти також звернули увагу на структуру та цілі поїздок: частина з них виглядає як робочі візити з чіткою програмою, інша — як напівофіційні або приватні заходи, під час яких могли здійснюватися зустрічі поза рамками стандартних протоколів. Документи, що підтверджують бронювання та маршрути, поєднані з відео, дають підстави вимагати роз’яснень щодо джерел фінансування та процедур погодження закордонних відряджень. Громадськість і експерти наполягають на публічній звітності, адже питання прозорості використання державних ресурсів є ключовим для довіри до інституцій.

Контекст, реакції та можливі наслідки

Публікація викликала активну реакцію в соціальних мережах та серед політичних оглядачів. Дискусія зосереджена довкола двох тез: з одного боку — потреби в міжнародній співпраці та обміні досвідом у сфері боротьби з фінансовими правопорушеннями, з іншого — необхідності суворого контролю за витратами й прозорості. Представники відомства надали часткові коментарі, підтверджуючи деякі офіційні відрядження та запевняючи про дотримання процедур, але повні фінансові звіти поки не оприлюднені.

Антикорупційні експерти вказують на можливі ризики: сумнівне поєднання офіційних та приватних візитів, відсутність чіткої звітності про джерела та розподіл коштів, а також репутаційні втрати для інституції. У відповідь на публікацію громадські організації та частина депутатів вже ініціювали запити й звернення з вимогою повної перевірки відряджень. Журналістське розслідування закликає до системного вдосконалення процедур звітності та до відкритості даних, аби громадяни могли відслідковувати, як використовуються державні ресурси та чи відповідають поїздки інтересам національної безпеки й доброчесності.

Ситуація залишається в центрі уваги: опубліковане відео та архівні матеріали можуть стати підґрунтям для офіційних перевірок. Водночас дискусія демонструє потребу в балансі між міжнародною співпрацею, що є важливою для боротьби з фінансовими злочинами, та жорсткими стандартами публічної звітності. Громадськість очікує прозорих відповідей від Держфінмоніторингу щодо тривалості відряджень, джерел фінансування та причин поїздок, що припадають на критичні для країни періоди.