Президент Володимир Зеленський поставив чітку мету, яка має стати дороговказом державної політики у найближчі роки: країна повинна бути готова пройти технічну перевірку для вступу до Європейського Союзу вже до 2027 року. Ця амбітна задача вимагає скоординованих дій на внутрішньому фронті та активної дипломатії за кордоном. У публічному зверненні лідер наголосив на важливості конкретних термінів і прозорих етапів, а також попередив про зовнішні загрози, які можуть ускладнити реалізацію плану.
«Я хочу конкретну дату»: Зеленський запевнив, що Україна буде технічно готова до вступу в ЄС до 2027
Фраза «Я хочу конкретну дату» стала символом нового підходу офіційного Києва до євроінтеграції. За словами Зеленського, отримання статусу або складення остаточного графіка має спиратися не лише на політичну солідарність, але й на об'єктивні технічні критерії. Під технічною готовністю президент розуміє не декларативні кроки, а реальні результати: прийняті та імплементовані закони, дієві інституції, ефективна боротьба з корупцією та стабільна економічна політика. Особливу увагу він звернув на необхідність синхронізації нормативної бази з acquis communautaire та на готовність контролюючих органів надавати гарантовані результати у встановлені терміни.
Що має бути зроблено для технічної готовності
Щоб стати технічно готовою до процесу вступу, Україна має виконати комплекс взаємопов'язаних завдань. В першу чергу це реформи у судовій системі та посилення незалежності суддів, адже питання правосуддя є одним із ключових критеріїв оцінки. Далі — зміцнення та фінансова незалежність антикорупційних органів, які повинні демонструвати прозорі результати розслідувань та притягнення до відповідальності високопосадовців.
Економічна адаптація передбачає приведення норм державних закупівель, конкуренційного права та кодексів у відповідність до європейських стандартів. В енергетичній сфері пріоритетом є синхронізація енергосистеми з мережею ЄС, диверсифікація постачань, модернізація інфраструктури та підвищення енергоефективності підприємств і громад. Також важливі кроки в галузі захисту прав людини, стандартів соціального забезпечення та інтеграції внутрішньо переміщених осіб.
Не менш важливим є розвиток інституційної спроможності: підвищення кваліфікації держслужбовців, цифровізація сервісів, впровадження прозорих процедур контролю та звітності. Лише поєднання законодавчої роботи з реальними змінами у практиці роботи державних органів дозволить говорити про готовність країни відповідати стандартам ЄС.
Ризики, міжнародна підтримка та перспектива до 2027
На шляху до 2027 року існують як внутрішні, так і зовнішні ризики. Одним із головних викликів є вплив росія, яку президент прямо називав потенційним чинником блокування процесу. Таке блокування може здійснюватися не лише через військовий тиск, але й через інформаційну дестабілізацію, кібератаки або дипломатичний вплив на окремі столиці Європи. Києву потрібно посилити систему кібезахисту, інформаційну стійкість та механізми протидії дезінформації.
Водночас є важливий позитивний фактор — широка технічна і політична підтримка з боку багатьох європейських партнерів. ЄС та окремі держави надають фінансову допомогу, консультації щодо адаптації законодавства і проекти модернізації інфраструктури. Ефективне використання цієї допомоги вимагає чітких планів, прозорого моніторингу та звітності перед міжнародними донорами.
Ключовим елементом стратегії стане паралельне поєднання реформ і дипломатичного лобіювання — поступове наближення до технічних критеріїв разом зі створенням політичного консенсусу в ЄС щодо прискорення процедури. Комунікація з громадянами — як внутрішня, так і закордонна — має давати реалістичні очікування та демонструвати конкретні досягнення по кроках.
Підсумовуючи, заявлена ціль — бути готовими до вступу до ЄС до 2027 року — є досяжною за умови системної роботи, послідовності реформ та міжнародної координації. Чіткі етапи, прозорі механізми контролю виконання та активне протидія зовнішнім загрозам можуть зробити технічну готовність реальним кроком на шляху до повноправного членства України в Європейському Союзі.
Чому ми не говоримо про Ірину Заруцьку? — генпрокурор Пем Бонді на слуханнях щодо помічниці Епштейна згадав убивство українки (відео)