Кандидатка в судді з Кривого Рогу купила дві машини за 2,4 тис. дол. і «забула», що їздила в Росію — скандал

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Скандал довкола однієї з претенденток на посаду судді знову підняв питання про якість перевірок і відкритість декларацій. В центрі уваги опинилася мешканка Кривого Рогу, яка в декларації вказала сумнівні покупки та, за даними журналістів, не зазначила факти поїздок за кордон. Ситуація викликає суспільний резонанс, адже мова йде про довіру до тих, хто претендує на одну з найвідповідальніших державних посад.

Кандидатка в судді з Кривого Рогу купила дві машини за 2,4 тис. дол. і «забула», що їздила в Росію — скандал

За інформацією під час відкритого засідання, претендентка з Кривого Рогу, Наталія Родрігез, вказала у декларації придбання двох автомобілів загальною вартістю близько 2,4 тис. дол.. Сам факт недорогої купівлі авто під час подачі на суддівську посаду привернув увагу комісії та журналістів, оскільки походження коштів не було достатньо обґрунтоване документально. Крім того, у матеріалах розслідування з’явилися дані про те, що претендентка нібито здійснювала поїздки до росії, які не були відображені в анкеті та деклараціях.

Такі невідповідності стали підставою для публічних запитань: чи відповідають подані відомості реальному майновому стану, чи була дотримана вимога повноти інформації про міжнародні поїздки. Для посадовців суддівського корпусу наявність повної і достовірної декларації є не лише формальністю, а й питанням довіри суспільства та національної безпеки.

Причини відхилення кандидатури і що виявило розслідування

Вища кваліфікаційна комісія суддів мотивувала відмову низкою підстав: суперечності в деклараціях, недостатні пояснення щодо джерел коштів на купівлю майна та сумніви щодо повноти інформації про закордонні поїздки. Журналістське розслідування оприлюднило записи телефонних розмов і автобусні квитки, які, за твердженнями авторів матеріалу, підтверджують поїздки до росії. У комісії наголошують, що будь-яка нерозкритість таких фактів у декларації викликає обґрунтовані сумніви у доброчесності кандидата.

Критики підкреслюють, що відсутність відомостей про поїздки до країни-агресора може створити ризики шантажу та інші загрози для безпеки. Тому представники громадськості й правозахисних організацій вимагали ретельного документального розгляду кожного сумнівного епізоду. У відповідь від кандидатки надходили різні пояснення — від помилок при заповненні анкети до заперечень оприлюднених доказів. Проте брак доказів походження коштів на придбання двох машин у сумі 2,4 тис. дол. став ключовим аргументом для відхилення її кандидатури.

Наслідки для довіри до судової системи та можливі зміни

Ситуація з Кривого Рогу вкотре демонструє, що механізми контролю існують, але потребують удосконалення. Для відновлення та підвищення довіри до судової влади потрібна не лише реакція на поодинокі скандали, а системні кроки: посилення верифікації декларацій, прозоріші механізми перевірки походження коштів і чіткі правила відображення міжнародних поїздок.

Експерти з питань доброчесності радять запровадити більш жорсткі процедури перевірки документів на ранніх етапах відбору, щоб відсівати кандидатів з сумнівними поясненнями ще до публічних засідань. Представники громадських організацій наполягають на відкритому доступі до висновків перевірок, аби суспільство могло контролювати процес прийняття рішень. Для комісій важливо також пояснювати, які саме докази стали вирішальними — це зменшує спекуляції та підвищує легітимність рішень.

Якщо ВККС надалі буде послідовно застосовувати стандарти та оприлюднювати аргументи своїх рішень, подібні скандали можуть стати рідшими, а довіра до судової системи — стабільною. Натомість ігнорування проблем або поверхові пояснення створюють ризик ескалації суспільного невдоволення та підриву довіри до інституцій влади.

Підсумовуючи, варто зазначити: випадок із придбанням двох автомобілів за 2,4 тис. дол. та невказаними поїздками до росії — це не лише історія про одну кандидатуру, а лакмусовий папірець для всієї системи добору суддів. Від того, наскільки прозоро і послідовно працюватимуть перевіряючі органи, залежатиме якість кадрів у судах та рівень суспільної довіри до правосуддя.