На кожні 10 вакансій – 9 потенційних кандидатів: кого найбільше шукають роботодавці в Україні

За останні роки ринок праці в Україні переживає стрімкі трансформації: з однієї сторони — появи нових робочих місць у певних секторах, з іншої — хронічний дефіцит кадрів у традиційних галузях. За аналітичними оцінками, загальна картина показує, що на десять відкритих позицій припадає близько дев’яти шукачів, але ця усереднена цифра не відображає локальних і галузевих розбіжностей. Саме тому роботодавці переглядають підходи до підбору персоналу, а кандидати коригують профілі та очікування.

Які професії найбільше затребувані

Найсуттєвіший попит нині спостерігається у секторах, що забезпечують базову інфраструктуру та цифрову трансформацію. Серед найпоширеніших вакансій — позиції для водіїв вантажного та комерційного транспорту: зростання логістичних потоків і потреба у швидких доставках підсилюють попит на кваліфікованих фахівців. Паралельно продовжують утримуватися лідерські позиції IT-спеціалісти: розробники, тестувальники, аналітики даних і системні адміністратори — попит на них високий через цифровізацію бізнесу і державних послуг.

Окрім цього, суттєва нестача спостерігається у охороні здоров’я: медичні працівники, зокрема лікарі, медсестри та реабілітологи, потрібні як у великих містах, так і в регіонах з обмеженим доступом до медичних послуг. Галузі будівництва та промислового виробництва шукають кваліфікованих робітників — електриків, зварювальників, монтажників, а сектор торгівлі і логістики потребує менеджерів з продажу, працівників складів і спеціалістів з організації перевезень. Таким чином, попит концентрується на кількох групах професій, що визначає характер конкуренції між вакансій та кандидатів.

Причини дисбалансу та регіональні відмінності

На нестачу персоналу впливають комплекс факторів. Демографічні зміни, відтік робочої сили за кордон і внутрішня міграція скорочують кількість доступних працівників у певних регіонах. Одночасно технологічні зміни формують високий попит на вузькі спеціалізації, підготовка яких вимагає часу і ресурсів, тому підприємства не завжди встигають забезпечити потреби ринку саме тими компетенціями, які потрібні зараз.

Важливу роль відіграють умови праці та рівень зарплати. Позиції з гнучким графіком, можливістю віддаленої роботи або з привабливим соцпаком стають конкурентоспроможнішими. Війна, внутрішні переселення та зміщення економічної активності ще більше ускладнили картину: одні регіони опинилися з надлишком претендентів, інші — з дефіцитом спеціалістів, що створює локальні «гарячі точки» дефіциту.

Як адаптуються ринок праці, роботодавці і кандидати

Щоб закривати вакансії швидше, роботодавці вдаються до різних стимулів: підвищення винагороди, бонуси за результат, програми релокації, пакети медичного страхування та інші інструменти. Компанії інвестують у внутрішні навчальні програми, стажування й менторство, щоб готувати спеціалістів на місці. Для промислових і логістичних підприємств актуальні компенсації за переїзд та додаткові надбавки для водіїв.

Кандидатам корисно зосередитись на актуальних навичках: цифрова грамотність, знання англійської на базовому рівні, володіння професійними інструментами, сертифікації для технічних спеціальностей. Швидка перекваліфікація через короткі курси та тренінги дає перевагу й часто стає вирішальним чинником при наймі. Також важливим є грамотне оформлення резюме і демонстрація релевантного досвіду, що допомагає відокремитися у великому пулі потенційних кандидатів.

У довгостроковій перспективі потрібні системні політичні та бізнес-рішення: інвестиції в професійну освіту, розвиток дуальної освіти, програми повернення трудових мігрантів та стимулювання створення робочих місць у регіонах з дефіцитом кадрів. Компаніям вигідно інвестувати в автоматизацію рутинних процесів і створення внутрішніх траєкторій зростання для працівників — це знижує залежність від дефіцитних професій і підвищує стійкість бізнесу.

Підсумок: хоч загальне співвідношення близьке до одного шукача на одну вакансію, реальна ситуація варіюється за галузями й територіями. Найбільший попит зараз на водіїв, IT-спеціалістів, медичних працівників та кваліфікованих робітників у будівництві й промисловості. І роботодавцям, і претендентам необхідно оперативно реагувати на зміни — через підвищення кваліфікації, адаптацію умов праці та оновлення стратегій підбору персоналу.