Перейшла на російський: Туреччина різко скоротила закупівлі одного українського товару

Несподіваний поворот у торгівлі між країнами змусив гравців ринку переглянути прогнози на найближчі місяці. Різке скорочення закупівель одного з ключових для кормової промисловості товарів викликає занепокоєння у виробників та експортерів. У статті розглянемо, що сталося, які цифри підтверджують зміну тренду і які можуть бути наслідки для українського експорту.

Перейшла на російський: Туреччина різко скоротила закупівлі одного українського товару

За даними учасників ринку, за останні місяці помітно знизився попит Туреччини на один із традиційних українських експортних продуктів — соняшниковий шрот. Це сирець, який широко використовується у виробництві комбікормів для птахівництва та тваринництва, і його постачання традиційно було важливою статтею експорту для України. З початку поточного сезону (з вересня 2025 по березень 2026) Туреччина імпортувала лише 18 тис. тонн соняшникового шроту з України, що значно менше, ніж у попередні роки.

Що сталося: цифри та факти

Скорочення обсягів до рівня 18 тис. тонн за сім місяців сезону — це показник, який однозначно вирізняється на фоні історичних даних. Раніше щорічні імпорти Туреччини соняшникового шроту з України вимірювалися сотнями тисяч тонн, залежно від врожаю та логістики. Така різниця в обсягах свідчить не лише про поточні контрактні рішення, а й про зміну постачальницької стратегії. Торгові партнери Туреччини, зокрема компанії, що виготовляють комбікорми, почали шукати альтернативи: частина імпорту перейшла на російський шрот, інші — на соєві замінники чи внутрішні ресурси.

Ключові факти, які варто мати на увазі:

- Обсяги імпорту з України знизилися до 18 тис. тонн за період вересень 2025 — березень 2026.

- Паралельно зменшенням українських поставок спостерігається зростання закупівель з інших джерел, включно з російським ринком та альтернативними видами шроту.

- Вартість логістики, контракти та стабільність постачань стають ключовими чинниками при прийнятті рішень імпортерами.

Причини і наслідки для ринку

Причин, які могли вплинути на такий перелом у торгівлі, кілька і вони взаємопов’язані. По-перше, питання логістики та вартості транспортування залишаються критично важливими. Навіть при конкурентній ціні товар може стати недоцільним, якщо доставити його складно або повільно. По-друге, імпортери звертають увагу на стабільність поставок: стабільні контракти з постачальниками зручніші для планування виробництва комбікормів у Туреччині.

Також важливими є цінові фактори: у періоди коливань валют і ринку сировини зміни у пропозиції можуть швидко змінити вибір покупця. Якщо російський шрот виявився дешевшим або доступнішим в умовах короткострокових контрактів, імпортери могли тимчасово переключитися на нього. Не меншу роль відіграють торгові угоди, тарифи та політичні фактори, які впливають на комерційні рішення.

Для України такі зміни означають негайні виклики для експортерів: потрібно шукати нові ринки збуту, переглядати логістику і пропонувати більш привабливі умови. У короткостроковій перспективі зниження попиту може вплинути на прибутковість підприємств, зайнятих у переробці олійної сировини та виробництві шроту. У довгостроковій — стимулювати пошук диверсифікації ринків, інвестиції в якість і сертифікацію продукції, а також в оптимізацію ланцюгів постачання.

У відповідь на такі виклики експерти радять українським виробникам:

- активніше шукати альтернативні ринки і підписувати довготривалі договори з новими партнерами;

- інвестувати в підвищення якості продукції і стандартизацію, щоб конкурувати не лише ціною;

- працювати над скороченням логістичних витрат і шукати ефективні маршрути доставки.

Ситуація з імпортом соняшникового шроту до Туреччини — ще один нагадувальний сигнал про те, що аграрний експорт залежить від багатьох факторів: від погоди і врожаю до геополітики і логістики. Для українських компаній важливо не лише фіксувати поточні показники, як-от 18 тис. тонн, а й будувати гнучкі стратегії, які дозволять адаптуватися до швидкозмінного ринку.