Портников: після війни в Україні зросте стрілянина на вулицях — це можуть бути не теракти

Після війни в Україні суспільство опиниться перед новим викликом — крім відновлення інфраструктури й економіки, зростатиме ризик озброєних інцидентів на вулицях міст. Це важливе застереження, яке наголошує, що не всі випадки стрілянини варто трактувати як терористичні акти: часто за ними стоятимуть інші мотиви — кримінальні, побутові або психологічні. Такий прогноз озвучують експерти, серед яких і журналісти-публіцисти, що слідкують за безпековою динамікою в країні, наприклад, Портников.

Портников: після війни в Україні зросте стрілянина на вулицях — це можуть бути не теракти

Портников та інші аналітики попереджають: чисельність випадків зі зброєю може зрости внаслідок декількох причин. По-перше, велика кількість незареєстрованої зброї та боєприпасів, що залишаться після бойових дій або потраплять у чорні ринки. По-друге, демобілізація та повернення ветеранів у цивільне життя без належної психологічної та соціальної підтримки створює ризики ескалації конфліктів на місцях. По-третє, організована злочинність і економічні труднощі сприятимуть збільшенню насильницьких правопорушень.

Важливо розрізняти терористичні акти та інші види озброєних інцидентів. Тероризм має політичний чи ідеологічний мотив, спрямований на залякування широких груп населення або зміну політики. Натомість більшість поствоєнних випадків може бути повʼязана з криміналом, помстою, побутовими конфліктами чи випадковими сутичками. Від цього залежатиме і реакція правоохоронних органів, і комунікація з громадськістю.

Причини збільшення інцидентів і фактори ризику

Серед ключових факторів, що можуть провокувати зростання стрілянини на вулицях, — поширення незареєстрованої зброї, наявність великих арсеналів у регіонах, де велися бойові дії, а також економічна невизначеність і безробіття. Психологічні наслідки війни — посттравматичний стрес, агресія, зниження толерантності до конфліктів — теж підвищують ризик спонтанних інцидентів. До цього додаються слабкість місцевих інститутів правопорядку в певних областях, корупційні механізми й недофінансування профілактичних програм.

Ще один фактор — соціальна нормалізація насильства внаслідок тривалого конфлікту: люди звикають до зброї як до засобу вирішення проблем. У таких умовах навіть побутові суперечки можуть швидко перерости у вогнепальне протистояння. Тому превентивні заходи мають бути комплексними і системними.

Заходи запобігання: політика контролю над зброєю та реінтеграція

Для зменшення ризиків потрібна координація державної політики, місцевих громад і міжнародних партнерів. Насамперед — програми вилучення та роззброєння, амністія за здачу нелегальної зброї, стимулювання легальної реєстрації. Також критично важливі програми реінтеграції ветеранів: психологічна допомога, працевлаштування, освітні ініціативи та соціальні гарантії.

Оновлення роботи поліції та служб реагування, підвищення професійності, впровадження громадського поліцейського контролю і прозорої системи розслідувань теж знизять кількість інцидентів. Місцева влада має інвестувати в профілактичні заходи — освітні кампанії, роботу з молоддю, створення безпечних громадських просторів. Медійне відображення таких випадків також повинно бути відповідальним, щоб уникнути паніки або романтизації насильства.

Не всяка стрілянина — теракт, але кожен випадок насильства вимагає уваги й розслідування. Громадяни мають знати, як діяти при загрозі, куди звертатися і які превентивні кроки можна зробити на місцевому рівні. Оперативне реагування служб безпеки, прозора інформація від влади та активна позиція суспільства — ключі до того, щоб поствоєнна реальність не перетворилася на хвилю вуличної агресії.

Підсумовуючи: прогнози Портникова — це сигнал для держави та громадян, що під час переходу від війни до миру треба посилити контроль над зброєю, інвестувати в реінтеграцію та соціальну стабілізацію. Такий підхід допоможе зменшити кількість інцидентів на вулицях і захистити життя людей, не сприймаючи кожну стрілянину автоматично як терористичну загрозу.