В Україні 455 будівель отримали енергосертифікати: навіщо вони потрібні

Державна ініціатива з енергосертифікації державних споруд зробила перший помітний крок: за результатами першого етапу вже сертифіковано 455 будівель. Це важливий крок у напрямку енергоефективності та декарбонізації державного сектору, адже енергосертифікат стає обов'язковою умовою для отримання підтримки в межах державних програм — зокрема пільгових кредитів, грантів і компенсацій на модернізацію.

В Україні 455 будівель отримали енергосертифікати: навіщо вони потрібні

Про перебіг робіт офіційно повідомило Держенергоефективності. У межах реалізації програми, яку Держенергоефективності реалізує спільно з АТ "Фонд Декарбонізації України", за кошти Держфонду декарбонізації та енергоефективної трансформації проведено енергосертифікацію 455 державних установ. Серед сертифікованих об'єктів — лікарні, навчальні заклади, пожежні частини та дитсадки в різних регіонах: Київ, Кропивницький, Вінниця, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці тощо.

Що дає енергетичний сертифікат і кому це вигідно

Енергетичний сертифікат — це документ, який фіксує фактичне споживання енергії будівлею та визначає її клас енергоефективності. У сертифікаті містяться не лише показники споживання, а й практичні рекомендації: перелік енергоощадних заходів, приблизна вартість їх реалізації та очікуваний економічний ефект. Така інформація дає змогу:

• Планувати бюджетні витрати — органи влади та місцеве самоврядування можуть визначати пріоритети інвестицій у будівлі з найгіршими показниками енергоефективності.
• Отримувати доступ до пільгових фінансових інструментів — наявність сертифіката часто є умовою для участі у державних програмах підтримки, що відкриває шлях до грантів, компенсацій чи кредитів на вигідних умовах.
• Оцінювати потенціал енергозбереження — у разі комплексної термомодернізації та виведення будівлі до нормативного класу "C" можна досягти скорочення споживання енергоресурсів приблизно на 40–70%, як зазначила голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва.

Особливо важливими такі документи є для об'єктів критичної інфраструктури: лікарень, пологових будинків, аварійно-рятувальних підрозділів, де стабільність енергопостачання впливає на безпеку та якість послуг. Сертифікація дозволяє не лише зменшити витрати на утримання, а й підвищити надійність і автономність таких установ.

Подальші кроки, заявки та суміжні програми

Держенергоефективності вже отримало близько 3000 заявок на наступні етапи сертифікації державних будівель по всій країні. Це свідчить про зацікавленість місцевої влади та державних установ у проходженні процедури та підготовці до модернізації. Паралельно з сертифікацією відбувається впровадження суміжних ініціатив — зокрема, державна програма зі встановлення сонячних електростанцій із системами накопичення енергії на критичних об'єктах. Ціль проєкту — забезпечити автономне та стабільне живлення для медичних закладів, рятувальних служб та інших важливих установ.

Крім того, поточна модернізація приладів обліку та комунікацій також увійшла в поле уваги: торішні повідомлення стосувалися встановлення 40 000 смарт-модулів для газових лічильників і планів щодо встановлення сотень будинкових приладів обліку тепла у Києві в 2025 році. Усі ці заходи взаємопов'язані — точні дані обліку, енергосертифікація та інвестиції в енергоефективність створюють передумови для реального скорочення витрат та зниження навантаження на енергосистему.

Таким чином, сертифікація 455 державних будівель — це не лише статистика, а фундаментальна частина стратегії трансформації енергоспоживання в державному секторі. Наявність енергетичних сертифікатів підвищує прозорість витрат на експлуатацію, дозволяє планувати заходи з модернізації і відкриває доступ до державної фінансової підтримки. У поєднанні з програмами встановлення відновлюваних джерел енергії та модернізації обліку це сприятиме зниженню витрат і вуглецевого сліду українських установ.