Дата публікації За квартал "Укрзалізниця" продала 5,3 мільйона "квитків з держпідтримкою"
Опубліковано 24.04.26 07:37
Переглядів статті За квартал "Укрзалізниця" продала 5,3 мільйона "квитків з держпідтримкою" 15

За квартал "Укрзалізниця" продала 5,3 мільйона "квитків з держпідтримкою"

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

У першому кварталі 2026 року "Укрзалізниця" продала понад мільйонні обсяги квитків з державною підтримкою: за даними Міністерства розвитку громад та територій, за механізмом держзамовлення пасажири придбали понад 5,3 мільйона проїзних документів. Ця програма стала одним із ключових інструментів утримання доступних тарифів на залізничні перевезення в умовах воєнного стану та фінансового тиску на галузь.

За квартал "Укрзалізниця" продала 5,3 мільйона "квитків з держпідтримкою"

Механізм державного замовлення, розроблений Мінрегіоном спільно з Міністерством фінансів, передбачає компенсацію залізничному перевізнику різниці між ціною, яку сплачує пасажир, та фактичною собівартістю перевезення. Завдяки цьому підходу тарифи для населення залишаються максимально доступними, незважаючи на те, що реальна вартість одного рейсу в середньому перевищує ціну квитка більш ніж утричі.

Особливу роль держпідтримка відіграє у забезпеченні сполучення з прифронтовими регіонами. За підсумками кварталу майже половина перевезених пасажирів — близько 2,6 мільйона людей — рухалися в напрямку до прифронтових областей або у зворотний бік. Це підтверджує, що державна допомога має не тільки соціальний, а й стратегічний вимір, оскільки залізниця залишилася ключовим способом переміщення для військовослужбовців, їхніх родин, внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, які потребують стабільного й безпечного транспорту.

Механізм, фінансування та популярні напрямки

У 2026 році на підтримку внутрішніх пасажирських перевезень далекого сполучення держава спрямувала близько 16 млрд грн. Ці кошти дозволили зберегти маршрути, які не завжди є комерційно прибутковими, але мають важливе значення для доступності регіонів і мобільності громадян. Як підкреслив віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, держава компенсує перевізнику різницю між фактичними витратами та ціною квитка, щоб забезпечити постійність і належну якість маршрутів, які інакше могли б бути закриті.

Найпопулярнішими напрямками серед пасажирських перевезень у першому кварталі виявилися: Київ — Львів, Київ — Дніпро, Київ — Харків, Київ — Вінниця та Київ — Одеса. Такі маршрути формують основу міжобласного сполучення й визначають найбільший попит на пасажири, що підтверджує необхідність підтримки їх доступності через держзамовлення та майбутні регуляції.

Експериментальний характер механізму державного замовлення розглядають як перехідний етап до європейської моделі PSO (Public Service Obligation). Перехід на PSO має уніфікувати підходи до компенсацій за соціально важливі маршрути та надати органам місцевого самоврядування інструмент для формування замовлень громадського транспорту. У зв’язку з цим Мінрегіон готує законопроєкт щодо впровадження PSO для громадського транспорту, що дасть змогу містам і регіонам замовляти перевезення й закріплювати їхню стабільність у довгостроковій перспективі.

Крім ключової теми держпідтримки, у повідомленні також висвітлено кілька суміжних ініціатив "Укрзалізниці" та урядових рішень: від 25 квітня розпочато продаж квитків у вагонах люкс за новими коефіцієнтами, які змінюватимуться в залежності від ряду факторів; студенти тепер можуть купувати пільгові квитки на приміські поїзди та City Express через застосунок УЗ; ведуться переговори з Болгарією про відновлення пасажирського сполучення через Румунію; розглядається можливість запровадження страхування пасажирів для покриття ризиків затримок і шкоди здоров’ю; оновлюються правила повернення квитків, щоб зробити процедуру зручнішою і вигіднішою для пасажирів.

У підсумку, досвід першого кварталу 2026 року свідчить, що держзамовлення дозволяє не лише утримувати адекватні тарифи, а й гарантувати життєво важливі маршрути в умовах підвищених ризиків. Перехід до моделі PSO і подальша законодавча адаптація створять передумови для системного підходу до фінансування соціально значущих перевезень, що особливо актуально під час відбудови інфраструктури й відновлення економіки країни.