росія встановила рекорд за кількістю доларових мільярдерів, попри війну та стагнацію економіки

Незважаючи на глибоку економічну стагнацію, війну та значне уповільнення зростання у цивільних секторах, росія встановила новий рекорд за кількістю доларових мільярдерів. Ця парадоксальна динаміка викликає питання про розподіл доходів, вплив санкцій та стійкість фінансових еліт до шоків.

росія встановила рекорд за кількістю доларових мільярдерів, попри війну та стагнацію економіки

За даними видання The Moscow Times та рейтингу Forbes за 2025 рік, список російських доларових мільярдерів поповнився ще на 9 імен і тепер налічує 155 осіб з сукупним статком у $696,5 млрд. Це зростання відбулося всупереч загальному падінню активності в багатьох секторах економіки й загрозам, пов'язаним із санкціями та міжнародною ізоляцією.

У порівнянні з довоєнним 2021 роком кількість мільярдерів у росії зросла на 22 людини, а якщо повернутися до 2005 року, то їх стало більше більш ніж у 5 разів — плюс 125 імен. Сукупний статок російських мільярдерів за рік виріс на $70,1 млрд, а порівняно з 2021 роком — на $90,3 млрд. Ще більш драматично виглядає зростання за дві декади: плюс $590 млрд, або 553%.

За оцінками Forbes, найбагатші росіяни володіють активами в еквіваленті 52,2 трлн рублів, що становить приблизно 24% від розміру російської економіки (за оцінкою у 214 трлн рублів). Ця сума практично зрівнялася з міжнародними резервами Центробанку РФ ($770 млрд), на чверть перевищила обсяг федерального бюджету (41 трлн рублів) і більш ніж удвічі перевищила сукупні річні бюджети всіх регіонів (24,1 трлн рублів).

Минулого року статки вдалося збільшити 85 мільярдерам, що підкреслює концентрацію зростання доходів серед найбагатших верств. Лідером рейтингу з великим відривом став Олексій Мордашов — власник "Северсталі" та золотодобувної компанії Nordgold — його капітал зріс на $8,4 млрд до $37 млрд, що зробило його першим російським мільярдером, який перетнув позначку у $30 млрд.

На другому місці — Володимир Потанін, власник "Норильського нікелю", чий статок зріс на $5,5 млрд і оцінюється в $29,7 млрд. "Бронзу" здобув Вагіт Алекперов, який попри американські санкції щодо "Лукойлу" збільшив капітал на $0,8 млрд до $29,5 млрд, навіть після того, як компанія зазнала річних збитків уперше за 30 років.

Ще п'ятеро росіян завершили рік зі статком понад $20 млрд: власник "Новатек" Леонід Міхельсон ($28,3 млрд), сенатор і власник "Полюс" Сулейман Керімов ($25,7 млрд), власник НЛМК Володимир Лісін ($25,5 млрд), бізнесмен і близький соратник керівництва Геннадій Тимченко ($24,2 млрд) та засновник групи "Єврохім" Андрій Мельниченко ($20,4 млрд).

Можливі причини та наслідки зростання статків еліти

Парадокс зростання кількості мільярдерів на фоні загальної стагнації можна пояснити кількома факторами. По-перше, висока частка видобувних і експортноорієнтованих галузей у структурі російської економіки дозволяє власникам ресурсних активів отримувати прибуток навіть в умовах санкцій за рахунок збереження попиту на енергоносії й металургійну продукцію. По-друге, девальвація рубля та коливання валютних курсів іноді стирають збитки в рублевому еквіваленті, але при цьому зберігають або збільшують доларову оцінку активів у певні періоди.

Крім того, политико-економічні механізми, державні контракти, преференції та перерозподіл активів у тісному зв'язку з владою можуть сприяти концентрації багатства. Санкції, які формально мають обмежувальний ефект, інколи стимулюють ріст вартості компаній через переорієнтацію постачань, зростання монопольних позицій на внутрішньому ринку або через внутрішні субсидії.

Однак така нерівномірність зростання створює ризики для довгострокової стабільності: підвищується соціальна напруга, зростає залежність бюджету від вузького кола великих платників податків, а також підсилюються ризики політичної хронізації капіталу з інтересами держави. У довгостроковій перспективі це може стримувати інновації і конкурентність у цивільному секторі економіки.

Водночас важливо зазначити, що загальна картина бізнес-активності лишається складною: у січні сукупний прибуток російських компаній скоротився приблизно на 30%, а різниця між прибутком компаній, що працюють у плюс, та втратами збиткових компаній становила всього 2 трлн рублів. Це свідчить про початок більш широкої корекції економіки, яка може з часом вплинути й на позиції навіть найбагатших гравців.

Отже, рекордна кількість доларових мільярдерів у росії в 2025 році — це індикатор не стільки загального економічного процвітання, скільки перерозподілу ресурсів і концентрації доходів у період зовнішніх і внутрішніх шоків. Для аналітиків і політиків ключовим завданням стає забезпечення макроекономічної стійкості та пом'якшення ризиків соціальної нерівності, що загострюються на тлі подібних тенденцій.