Дата публікації Україна прагне мати 25 ГВт номінальної потужності АЕС до 2050 року – Шмигаль
Опубліковано 24.04.26 03:37
Переглядів статті Україна прагне мати 25 ГВт номінальної потужності АЕС до 2050 року – Шмигаль 23

Україна прагне мати 25 ГВт номінальної потужності АЕС до 2050 року – Шмигаль

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Україна оголосила амбіційний план нарощування атомної генерації — довести номінальну потужність до 25 ГВт до 2050 року. Про це повідомив очільник Міністерства енергетики Денис Шмигаль після зустрічі з наглядовою радою НАЕК "Енергоатом" на чолі з Руміною Велші. Така мета відображає прагнення країни посилити енергетичну незалежність, відновити промисловий потенціал та створити передумови для експортного потенціалу електроенергії в довгостроковій перспективі.

Плани розбудови Хмельницької АЕС та нові блоки

У центрі стратегії — завершення добудови 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Це перший етап збільшення атомної потужності, на який покладаються ключові очікування щодо швидкого приросту генерації. Паралельно в уряді говорять про перспективу зведення 5-го і 6-го блоків на ХАЕС як подальший напрямок розвитку. За словами міністра, такі проєкти мають не лише технічне значення, а й важливу роль у відновленні регіональної інфраструктури та створенні робочих місць.

Реалізація цих будівництв потребуватиме значних інвестицій, жорстких стандартів безпеки та прозорого управління. Уряд наголошує на важливості залучення міжнародних експертів та дотриманні рекомендацій МАГАТЕ, аби нові блоки відповідали найсучаснішим вимогам щодо безпеки та стійкості до зовнішніх загроз.

Вертикальна інтеграція ядерного циклу в Україні

Шмигаль підкреслив, що Україна має всі складові для створення повного, вертикально інтегрованого ланцюга ядерної енергетики — від видобутку уранового концентрату до виробництва палива, експлуатації АЕС і зберігання відпрацьованого палива. За його словами, всі етапи цього циклу можуть бути реалізовані всередині країни, що зменшить залежність від зовнішніх ланцюгів постачання та зміцнить енергетичну безпеку.

Одним із ключових кроків названо корпоратизацію державного підприємства СхідГЗК з подальшим приєднанням до "Енергоатому". Відповідний законопроєкт уже внесено до Верховної Ради. Така реформа має забезпечити ефективніше управління видобутком урану, інтеграцію процесів виробництва палива та оптимізацію логістики між ланками ланцюга.

Безпека, економічні вигоди та енергостійкість

Рух у бік 25 ГВт — це не лише про мегавати. Це комплекс заходів із підвищення енергетичної стійкості, диверсифікації джерел та зниження впливу волатильності ринків енергоносіїв. Розвиток атомної генерації може принести економічні вигоди у вигляді збільшення експорту електроенергії, зниження витрат на імпортні енергоносії та створення високотехнологічних робочих місць.

Водночас уряд акцентує на питаннях безпеки: робота АЕС, процес переробки та зберігання відпрацьованого палива мають відбуватись згідно з міжнародними стандартами та під контролем незалежних регуляторів. Розбудова власних потужностей виробництва палива також вимагає дотримання екологічних та технічних норм, прозорості в ухваленні рішень і ширшого громадського діалогу.

Крім того, у повідомленні згадано ініціативу зі створення мережі "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів критичної інфраструктури, спроможних працювати незалежно від центральної мережі в разі її пошкодження. Поєднання модернізованих АЕС, інтегрованого паливного циклу та розподілених енергетичних вузлів має підвищити загальну стійкість енергосистеми України перед викликами часу.

Досягнення цілі в 25 ГВт до 2050 року вимагатиме скоординованих дій уряду, галузевих компаній, інвесторів та громадянського суспільства. Водночас реалізація цього плану відкриває можливості для технологічного оновлення, економічного зростання і зміцнення позицій України на європейському та світовому енергетичних ринках.