Reuters: війна проти Ірану поповнить російський бюджет на $9 млрд — що далі?

Світова енергетична нестабільність і військові операції на Близькому Сході несподівано вплинули на фінансовий стан Москви: згідно з розрахунками Reuters, лише у квітні надходження до російського бюджету від одного з ключових податків зростуть приблизно до $9 млрд. Які механізми цього явища та що це означає для міжнародних ринків і внутрішньої економіки росії — розбираємо в матеріалі.

Reuters: війна проти Ірану поповнить російський бюджет на $9 млрд — що далі?

За оцінками агентства, стрімкий стрибок доходів пов'язаний із різким підвищенням ціни на російську марку Urals і механікою оподаткування видобутку. У квітні надходження від податку на видобуток зросли майже вдвічі — до близько 700 млрд рублів (близько $9 млрд) порівняно з 327 млрд рублів у березні. Частково це наслідок того, що експортне мито на нафту було скасовано на початку 2024 року в рамках широкого податкового маневру, а також збільшення попиту на енергоносії в умовах загострення на Близькому Сході після ударів США та Ізраїлю по Іран.

Чому доходи виросли: коротко про механіку та ринок

Ключовими факторами стали зростання цін і стабільний обсяг експорту. Середня ціна Urals у березні підскочила до близько 77 доларів за барель — це найвищий рівень з жовтня 2023 року і значно перевищує закладений у бюджеті показник у 59 доларів. Порівняно з лютим, коли ціна становила близько 44,6 долара, це збільшення на 73% суттєво посилило фінансовий ефект на державні надходження.

За даними Reuters, у середньому в період з 8 березня до 5 квітня експорт росії складав близько 3,35 млн барелів на добу — найвищий рівень з червня 2022 року. Оскільки податок на видобуток прив'язаний до обсягів і ціни, комбінація високих цін і збереження експорту дала миттєвий ефект у вигляді «надприбутків» для російської скарбниці.

При цьому кремль та енергетичні компанії посилаються на зростання попиту з різних регіонів світу в умовах «серйозної світової енергетичної кризи». Одночасно внутрішні ризики зберігаються: удари України по енергетичній інфраструктурі загрожують довготерміновому зниженню видобутку й інфраструктурним витратам, що частково може нівелювати короткочасні виграші.

Наслідки для бюджету, ринку та міжнародної політики

Короткостроково додаткові надходження дають росії більше простору для маневру у бюджетній політиці: посилення фінансування програм, підтримка соціальних зобов'язань або перекидання ресурсів на воєнні витрати. У проєктах бюджету на 2026 рік заплановано 7,9 трлн рублів від податку на видобуток корисних копалин, і якщо нинішні тенденції збережуться, держава отримає додаткові ресурси для реалізації цих планів.

Однак є кілька важливих обмежень. По-перше, розмір «надприбутків» залежатиме від тривалості і масштабів іранської кризи: якщо ситуація стабілізується або міжнародні поставки знову відновляться, ціни можуть знизитися. По-друге, удари по інфраструктурі і логістиці, включно зі зростанням витрат на охорону та ремонти, знижують чистий ефект від вищих цін.

На світовому ринку це загострення може підсилити волатильність: страхи за транзитні коридори, коливання цін на нафту та можливі зміни у виробничих планах OPEC+ впливатимуть на вартість енергоносіїв. Для європейських та азійських покупців підвищені закупівлі російської енергії можуть стати тимчасовим рішенням, проте посилення санкцій та геополітичні ризики зберігають довготермінову невизначеність.

Підсумовуючи, нинішній стрибок доходів — результат перехідної фази ринку, коли геополітика визначає ціну та потоки енергії. Для росії це короткочасне полегшення, але не гарантія стабільного фінансового курсу: все залежатиме від тривалості енергетичної кризи, розвитку подій на Близькому Сході та внутрішніх ризиків, пов'язаних із станом енергетичної інфраструктури та експортними потоками.