У Ічні засудили жінку за дописи про переміщення військових ТЦК у Telegram — канал 400 підписників

У Чернігівській області завершився резонансний судовий розгляд щодо розкриття інформації про дислокацію та пересування військових і правоохоронців у мережі. Події викликали суспільний резонанс через використання закритого Telegram-каналу та роль працівниці енергетичної компанії в поширенні сигналів, які, за версією слідства, могли перешкодити мобілізаційним заходам.

У Ічні засудили жінку за дописи про переміщення військових ТЦК у Telegram — канал 400 підписників

За матеріалами справи, працівниця АТ «Чернігівобленерго» протягом весни та літа 2024 року опублікувала близько тридцяти повідомлень у Telegram-каналі під назвою «Інформ. ФМ». Повідомлення, які мали вигляд коротких кодових фраз — «сині п’ятак», «зелені смачний», «чисто» та інші — за висновками експертів використовувалися для позначення місць дислокації й пересування співробітників поліції та військових територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). У групі налічувалося понад 400 користувачів, тож інформація мала потенційно широкий розголос.

Обставини справи та оцінка дій обвинуваченої

Слідство встановило, що перший допис жінка розмістила 15 березня 2024 року, а надалі протягом березня—серпня робила серію публікацій, які, за версією прокурорів, сприяли перешкоджанню законній діяльності під час військового стану. На суді обвинувачена визнала свою провину та щиро розкаялася, пояснила мотиви й попросила не застосовувати суворого покарання. Враховуючи її визнання вини та інші процесуальні обставини, суд врахував ці дані при призначенні міри покарання.

Вирок, правова кваліфікація та наслідки

Ічнянський районний суд 23 травня 2025 року ухвалив вирок, яким засудив жінку за частиною 2 статті 28 (вчинення злочину групою осіб) та частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України). Суд призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, але звільнив засуджену від відбування цього покарання з встановленням іспитового строку на один рік. Водночас на жінку покладено обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів. У широкому суспільному контексті справа піднімає питання про межі свободи слова в умовах воєнного стану, відповідальність за поширення умовних кодів і символів у месенджерах та роль приватних осіб у питаннях безпеки. Для органів влади і правоохоронних структур цей випадок став сигналом про необхідність підвищення обізнаності громадян щодо ризиків публікацій, що можуть розкривати військові та поліцейські операції.

Фахівці з інформаційної безпеки наголошують, що навіть короткі та, здавалося б, нейтральні повідомлення можуть мати прихований зміст, якщо в групі існують усталені умовні коди. У цьому випадку лексеми «сині», «зелені» та «чисто» суд розцінив як маркери, що стосуються діяльності поліцейських та військових ТЦК. Експерти радять уникати публікацій, які стосуються місць дислокації або пересування особового складу, а також уважно ставитися до запитів на додавання до закритих груп і каналів.

Для місцевої громади резонансна справа стала нагадуванням про те, що інформаційна безпека — це не лише завдання держави, а й відповідальність кожного користувача мережі. Умотивовані поведінкою в месенджерах дії можуть мати не лише кримінально-правові наслідки, а й впливати на роботу мобілізаційних та оборонних заходів у регіоні.