У РНБО порівняли іранські «шахеди» з дронами РФ — головне 2023–2024

Оцінка бойового потенціалу безпілотних літальних апаратів і їх впливу на цивільну інфраструктуру та оборону стала одним із ключових напрямів дискусій у владних колах. Нещодавні коментарі представників Ради національної безпеки і оборони проливають світло на те, як співвідносяться загрози, що походять від різних виробників і операторів дронів, та які висновки робить держава для захисту населення у 2023–2024 роках.

У РНБО порівняли іранські «шахеди» з дронами РФ — головне 2023–2024

Заступник секретаря РНБО Давид Алоян підкреслив, що безпілотники типу «шахед», відомі як зброя, яку експлуатує Іран та яку бачили в регіоні Перської затоки, мають схожі риси з тими БПЛА, якими завдавала ударів по нашій країні РФ у 2023–2024 роках. За його словами, російські модифікації цих апаратів стали більш технологічними, витривалішими до засобів радіоелектронної боротьби та здатними долати традиційні системи захисту. Така констатація факту спонукає до пошуку комплексних рішень, а не поодиноких контрзаходів.

Технічні та тактичні аспекти порівняння

Експерти РНБО зауважують, що мова йде не лише про зовнішню подібність платформ, а про еволюцію бойових можливостей: підвищену маневровість, адаптацію до перешкод, можливість модульного оснащення боєзарядом та коригування траєкторії під час польоту. Ці характеристики роблять шахеди і схожі на них дрони більш стійкими до стандартних заходів ППО і вимагають модернізації підходів до протидії.

У цьому контексті посадовець наголосив на необхідності розбудови ешелонованої системи ППО, яка поєднуватиме різнорівневі засоби виявлення і ураження, а також використання радіоелектронної боротьби і фізичних перешкод. Співпраця з партнерами дозволяє врахувати досвід українських підрозділів, що пройшли реальне випробування застосуванням масованих безпілотних атак.

Практичні висновки для оборони та громадянської безпеки

Реальні приклади з території України підтверджують, що традиційні інфраструктурні рішення не завжди виявляються дієвими проти маневрених безпілотників. Так, у Херсоні центр міста частково захистили антидроновими сітками, тоді як масивні бетонні модулі виявилися недостатньо ефективними при зустрічі з маневрованими типами атак. Народний депутат Сергій Козир відзначав, що гібридні методи захисту дають корисний результат у поєднанні з активною роботою ОСББ та місцевих комунальних служб.

Генерал Олександр Сирський і інші командири підкреслюють, що українські оператори безпілотних систем демонструють високу ефективність: протягом ряду місяців вони фіксували випадки, коли знищення ворожих підрозділів відбувалося швидше, ніж супротивник встигав їх поповнювати. Це свідчить про важливість поєднання технологічної переваги з підготовленим персоналом і гнучкою тактикою.

Отже, головні висновки для 2023–2024 років такі: по-перше, загроза від модифікованих шахедів та схожих дронів залишається актуальною і потребує комплексної відповіді; по-друге, ефективна оборона вимагає багаторівневої системи ППО, інтеграції РЕБ та фізичних бар’єрів, адаптованих до конкретних умов; по-третє, міжнародна підтримка та обмін досвідом прискорюють впровадження дієвих рішень і підвищують стійкість Україна перед сучасними безпілотними загрозами.

Політичні та військові рішення, ухвалені на державному рівні, вже відображаються в практичних заходах на місцях: від будівництва локальних засобів блокування прольоту до комплексного планування оборони міст. Продовження координації з партнерами і розвиток власних технічних рішень залишаються ключовими для мінімізації ризиків і підвищення безпеки громадян у найближчі роки.