Уряд анонсує суттєві зміни в системі пенсійних виплат — йдеться не про косметичні правки, а про перехід на трирівневу модель з додатковими механізмами фінансування. Ця реформа може торкнутися мільйонів українців і вплинути на розмір майбутніх пенсій, порядок нарахувань та джерела фінансування. Розбираємо, що саме пропонується, як працюватиме базова виплата, що зміниться у страховій складовій та які можливості дасть система добровільних пенсійних накопичень.
Що передбачає трирівнева модель та базові виплати
За новою концепцією, яка обговорюється в уряді, пенсійна система складатиметься з трьох рівнів: мінімальний гарантований рівень, страхова виплата, а також професійна/спеціальна складова для певних груп. Перший рівень — базова виплата — має стати мінімальним соціальним захистом для громадян похилого віку незалежно від їхніх попередніх доходів. Мета цієї частини — зменшити рівень бідності серед пенсіонерів, адже сьогодні багато людей не можуть накопичити достатній страховий стаж або мали низькі заробітки протягом життя.
Важливо: базова виплата планується призначатися за досягнення пенсійного віку без прив’язки до трудового стажу, проте її розмір буде обмежений державним бюджетом і потребуватиме чітких критеріїв адресності.
Страхова складова, спецпенсії та прозорість нарахувань
Другий рівень — страхова складова — залишиться залежати від відпрацьованих років і сплачених внесків. Однак уряд наголошує на підвищенні прозорості: розмір пенсії визначатиметься виключно на основі внесків і страхового стажу, а не середньої зарплати чи року виходу на пенсію. Це має зробити систему прогнозованішою для громадян та зменшити можливості для непрозорих нарахувань.
Спеціальні пенсії у проєкті виділяються окремо: виплати за достроковий вихід на пенсію та інші пільги для окремих професій планують фінансувати не за рахунок загального фонду солідарної системи, а через спеціальну професійну складову. Такий підхід покликаний знизити навантаження на загальний фонд та підвищити справедливість розподілу витрат.
Добровільні накопичення з автоматичним зарахуванням і фінансова стійкість
Третій елемент реформи — система добровільних пенсійних накопичень з автоматичним зарахуванням. Ідея в тому, що громадян спочатку автоматично підключать до накопичувальної програми зі сплатою внесків, але кожна людина матиме право відмовитися від участі. Така модель вже застосовується в сусідніх країнах, проте досвід ЄС показує, що обов’язкове накопичення для всіх не завжди є ефективним. Тому у проєкті передбачають чіткі механізми інформування та opt-out, щоб громадяни розуміли наслідки свого вибору.
Уряд також подає економічне обґрунтування: нинішня солідарна система втрачає ефективність, і нова структура може вимагати менше коштів на довгострокову підтримку виплат. За офіційними підрахунками, фінансування солідарної системи у наступному році потребуватиме 120–140 млрд грн, а після трансформації для забезпечення пенсій у 2026 році може знадобитися близько 150 млрд грн. Мінсоцполітики стверджує, що всі елементи нової системи можна профінансувати в межах бюджету Пенсійного фонду на 2026–2027 роки, а також готуються довгострокові прогнози на 15 років, щоб оцінити стійкість після 2027 року.
Наразі тривають необхідні розрахунки, після чого проєкт закону має пройти громадські обговорення. У відомстві очікують, що ухвалення може відбутися до кінця року, але кінцеві параметри ще коригуватимуться з урахуванням результатів консультацій та макроекономічної ситуації.
Що важливо знати кожному: перехід на нову модель означатиме, що пенсія майбутніх поколінь залежатиме не лише від державних виплат, але й від індивідуальних рішень щодо накопичень та структури внесків. Тому варто вже сьогодні стежити за деталями реформи, оцінювати свої можливості для участі у добровільних пенсійних накопиченнях і готуватися до змін у правилах нарахування виплат. Увага до цих змін допоможе зберегти рівень життя після виходу на пенсію та приймати обґрунтовані фінансові рішення.
Від скепсису до тривоги: новий погляд економістів на штучний інтелект