Вперше зафіксовано: російські «Шахеди» несуть FPV-дрони — відео

Новий публічний ролик, який швидко поширився в мережі, привернув увагу спеціалістів із безпеки та військових аналітиків: на ньому, за словами оглядачів, помітно, що модифіковані російські ударні безпілотники несуть на борту невеликі розвідувальні апарати. Ця комбінація змушує переглянути усталені уявлення про застосування ударних дронів та викликає питання щодо ефективності нинішніх протидронних систем.

Вперше зафіксовано: російські «Шахеди» несуть FPV-дрони — відео

Опубліковане відео демонструє, як дальні ударні апарати, відомі під маркою Шахеди, виконують політ із прикріпленими малими FPV-дронами. На кадрах видно, що дрібні апарати фіксуються на корпусі основного носія й у певний момент відокремлюються для короткочасної розвідки або уточнення цілі. Така тактика раніше була помічена на інших платформах, але поєднання саме з Шахедами набуває нового вагомого значення через дальність і ударну силу основної системи.

Що означає це для тактики та безпеки

Інтеграція FPV-дронів у склад ударних операцій має кілька практичних наслідків. По-перше, FPV забезпечує оперативну візуальну інформацію в режимі реального часу з близької дистанції, що дозволяє скоригувати траєкторію або вибрати конкретний момент для удару. По-друге, малі апарати можуть виконувати роль «передової» розвідки, виявляючи позиції протиповітряної оборони та сигналізуючи про загрози, перш ніж основна боєголовка наблизиться до цілі.

Такий підхід також ускладнює традиційні алгоритми ППО: одночасна присутність великої й помітної цілі разом із мобільними малими дронами вимагає адаптації сенсорних мереж і тактики реагування. Навіть якщо головну платформу знешкодять, FPV-дрон може встигнути передати вкрай важливі знімки або корекцію координат. Крім того, малі апарати здатні діяти як відволікаючі чи провокаційні елементи, що стимулює виявлення ППО і витягування ресурсів оборони.

Експерти наголошують, що поява подібних комбінованих рішень — це не просто експеримент, а знак еволюції мережевого підходу: різні класи БПЛА починають діяти як єдина система, де великі носії виконують доставку і ураження, а малі — уточнення, маскування та електронну розвідку.

Реакція експертів і можливі контрзаходи

Аналітики та фахівці з OSINT вже почали аналіз опублікованих кадрів: проводяться перевірки геолокації, часових міток, характерних пошкоджень і особливостей конструкції, що дозволяють встановити автентичність матеріалу. Водночас військові джерела звертають увагу на необхідність посилення многошарової оборони — поєднання радіолокації з оптичними та акустичними сенсорами, які разом можуть виявляти як великі, так і малі цілі.

З практичного боку, для протидії таким комбінаціям потрібні комплексні рішення: вдосконалена електронна протидія, яка може глушити канали керування маленьких апаратів; системи візуальної і теплової ідентифікації для швидкого розпізнавання FPV-дронів; а також тактичні алгоритми пріоритетного перехоплення загроз, які дозволяють зменшити ризик успішного коригування удару.

Крім технічної сторони, важлива також інформаційна робота: своєчасна перевірка і контекстуалізація відео-матеріалів дозволяє уникати паніки й хибних висновків. Аналітичні центри радять комбінувати дані з відкритих джерел із супутниковими знімками та свідченнями на місцях для обґрунтованих висновків.

Нарешті, міжнародна спільнота стежить за розвитком таких практик, оскільки вони змінюють правила гри у сфері безпеки та можуть вплинути на стандарти ведення бойових дій. Для держав, які розвивають оборонний комплекс, це сигнал про необхідність прискореної модернізації засобів ППО і розвідки.

Підсумком можна вважати те, що поява доказів використання FPV-дронів у парі з ударними платформами ставить нові виклики перед оборонними органами та аналітичною спільнотою. Незалежно від остаточного підтвердження автентичності конкретного відео, тенденція до мережевого поєднання безпілотних систем вимагає негайної уваги і відповідних контрзаходів.