Дата публікації «Було принизливо»: ексміністр армії США вражений українською зброєю
Опубліковано 05.10.26 10:37
Переглядів статті «Було принизливо»: ексміністр армії США вражений українською зброєю 21

«Було принизливо»: ексміністр армії США вражений українською зброєю

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Заява колишнього міністра армії США Дена Дрісколла про українське озброєння привернула увагу військових експертів і міжнародної спільноти. За його словами, сучасна війна продемонструвала, що американська армія в окремих технологічних напрямах уже не має беззаперечної переваги. Особливо це стосується безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, розвідки та швидкого впровадження нових рішень безпосередньо на полі бою.

Дрісколл визнав, що український досвід виявився для Сполучених Штатів несподіваним і навіть принизливим. Його оцінка стосується не загальної сили американської армії, а конкретних аспектів ведення бойових дій, де Україна змушена була діяти швидше, дешевше та гнучкіше. Українські військові постійно адаптують техніку до нових загроз, тоді як великі оборонні системи США часто створювалися роками й розраховані на тривалі цикли модернізації.

Чому українська зброя вразила американського посадовця

Повномасштабна війна в Україні стала масштабним випробуванням для військових технологій. На відміну від багатьох попередніх конфліктів, нинішнє протистояння відбувається за активного використання дешевих дронів, супутникової розвідки, цифрових систем управління та засобів придушення сигналів. У таких умовах перевагу отримує не лише армія з потужнішими платформами, а й та, що здатна швидше знаходити слабкі місця противника та змінювати власну тактику.

Українська зброя часто розробляється або вдосконалюється безпосередньо під час війни. Військові, інженери, волонтери та приватні виробники працюють у тісній взаємодії. Це дає можливість за короткий термін перевіряти нові рішення, усувати недоліки та повертати модернізовані системи на фронт. Такий підхід суттєво відрізняється від традиційної американської моделі, у якій створення нової техніки може тривати багато років.

Особливе враження на іноземних військових справляє розвиток українських безпілотних комплексів. Йдеться не тільки про розвідувальні квадрокоптери, а й про ударні дрони, далекобійні апарати, морські безпілотники та системи, здатні діяти в умовах активної протидії. Україна використовує різні типи дронів як для коригування артилерійського вогню, так і для ураження техніки, складів, командних пунктів та об’єктів військової інфраструктури.

Технологічне відставання США в окремих сферах

Слова Дена Дрісколла не означають, що американська армія втратила свою загальну військову перевагу. Сполучені Штати залишаються однією з найсильніших держав світу за обсягами фінансування оборони, рівнем авіації, флоту, супутникових систем та логістичних можливостей. Однак війна в Україні показала, що навіть значні ресурси не гарантують лідерства в кожному сегменті.

Однією з проблем є висока вартість американського озброєння. Складні ракети, броньовані машини та інші системи можуть коштувати мільйони доларів, тоді як їхня ціль інколи знищується дроном, ціна якого в десятки або сотні разів нижча. Така диспропорція змушує переглядати підходи до закупівель і шукати баланс між високотехнологічною зброєю та масовими недорогими засобами.

Ще один виклик пов’язаний із темпами виробництва. Сучасний конфлікт потребує величезної кількості боєприпасів, безпілотників, засобів зв’язку та обладнання для радіоелектронної боротьби. Якщо промисловість не може швидко поповнювати запаси, навіть найкраща техніка втрачає частину своєї ефективності. Український досвід показав, що гнучка мережа виробників здатна швидше реагувати на зміни, ніж громіздка система централізованих оборонних контрактів.

Важливим є і програмне забезпечення. У сучасній війні перемогу часто визначає не лише дальність ракети або товщина броні, а швидкість передавання інформації між розвідкою, командуванням і підрозділами. Українські військові активно використовують цифрові платформи, безпілотні системи та програмні рішення для координації дій. Саме ця інтеграція технологій дозволяє ефективніше використовувати навіть обмежені ресурси.

Які висновки можуть зробити США та союзники

Визнання технологічних проблем може стати поштовхом до реформ у американській оборонній сфері. Передусім ідеться про скорочення бюрократичних процедур і прискорення випробувань нової зброї. Пентагону необхідно отримувати зворотний зв’язок від військових підрозділів значно швидше, ніж це відбувається за традиційними правилами. Техніка, яка не відповідає реальним умовам бойових дій, має оперативно модернізуватися або замінюватися.

Окрему увагу США можуть приділити масовому виробництву безпілотників. Йдеться про створення універсальних платформ, здатних виконувати різні завдання, а також про розвиток автономних систем, штучного інтелекту та захищених каналів зв’язку. Водночас американські військові мають посилювати захист від дронів противника, оскільки навіть невеликий безпілотник може становити загрозу для дорогої техніки та особового складу.

Україна, зі свого боку, отримує важливе міжнародне визнання власної інженерної школи та бойового досвіду. Те, що раніше розглядалося як вимушена адаптація до нестачі ресурсів, тепер стає прикладом інноваційної моделі оборони. Українські виробники доводять, що високі технології можуть створюватися не лише великими корпораціями, а й невеликими командами, які мають безпосередній контакт із військовими.

Заява Дрісколла також підкреслює зміну уявлень про сучасну армію. Війна майбутнього, ймовірно, вимагатиме поєднання потужної традиційної зброї з великою кількістю дешевих і швидко оновлюваних систем. Танки, літаки та ракети залишатимуться важливими, але їхня ефективність дедалі більше залежатиме від розвідки, цифрового управління, безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби.

Для України ці оцінки є підтвердженням того, що фронтові інновації мають стратегічне значення. Українська зброя та технології вже впливають не лише на перебіг бойових дій, а й на підходи до розвитку армій у всьому світі. Водночас слова колишнього американського посадовця варто сприймати не як остаточний вирок військовій промисловості США, а як сигнал про необхідність змін. Той, хто швидше навчається, швидше виробляє нові системи та оперативніше впроваджує досвід поля бою, отримує вирішальну перевагу.