Сербські студенти кидають виклик Вучичу: чи стане Сербія ближчою до України?

Дата публікації Сербські студенти кидають виклик Вучичу: чи стане Сербія ближчою до України?
Опубліковано 27.10.26 01:05
Переглядів статті Сербські студенти кидають виклик Вучичу: чи стане Сербія ближчою до України? 96
Сербські студенти кидають виклик Вучичу: чи стане Сербія ближчою до України?

Масові студентські протести в Сербії стали найсерйознішим викликом для влади Александра Вучича за останні роки. Молодь вимагає відповідальності за трагедію на вокзалі в Новому-Саді та виступає проти політичної системи, яку президент вибудовував понад десятиліття. Водночас протестний рух не має однозначної геополітичної орієнтації, тому його поява не означає автоматичного розвороту Белграда до Заходу чи зближення з Україною.

Як зазначає ЛІГА.Новини, протести розпочалися після обвалу навісу на залізничному вокзалі в Новому-Саді 1 листопада 2024 року. Загинули люди, а суспільство вимагало оприлюднити документи щодо реконструкції об’єкта, покарати винних і припинити тиск на учасників акцій.

Чому студенти стали головною силою протестів

Студентські блокади швидко поширилися університетами країни. Їхні учасники намагаються залишатися поза традиційним поділом на партії та не представляють одну конкретну політичну силу. Саме це зробило рух складним для влади: його неможливо звести до діяльності опозиції або до впливу іноземних держав.

Для Вучича протести небезпечні не лише масштабом. Вони поставили під сумнів модель управління, у якій рішення концентруються навколо президента, а державні інституції значною мірою залежать від правлячої Сербської прогресивної партії. Влада намагається демонструвати готовність до діалогу, але водночас звинувачує опонентів у спробах дестабілізувати країну.

Між Євросоюзом і кремлем

Сербія офіційно зберігає курс на вступ до Європейського Союзу, однак не приєдналася до санкцій проти росії після її повномасштабного вторгнення в Україну. Белград підтримує тісні політичні, енергетичні та суспільні зв’язки з Москвою, а питання Косова залишається одним із головних аргументів сербської влади на користь збереження підтримки кремля.

Водночас Вучич прагне не розривати відносини із Заходом. Сербія залежить від європейської торгівлі, інвестицій і політичної підтримки на шляху до ЄС. Тому президентська стратегія полягає не у виборі одного табору, а в балансуванні між Брюсселем, Вашингтоном, Москвою та Пекіном.

Зміна влади сама по собі не гарантувала б негайної зміни цієї політики. Навіть сили, які критикують Вучича, змушені були б враховувати суспільні настрої, питання Косова, залежність від російських енергоносіїв і популярність проросійських наративів у частини сербів. Відтак нова влада могла б бути демократичнішою та менш конфліктною із Заходом, але це не означає автоматичного вступу Сербії до антиросійської коаліції.

Для України важливо, чи перетворяться протести на довгострокову політичну альтернативу, а не лише на кампанію проти корупції та безвідповідальності. Поки що студентський рух зосереджений передусім на внутрішніх вимогах. Його ставлення до росії, санкцій і війни проти України не є головною темою мобілізації.

Сербська криза, однак, уже послаблює монополію Вучича на визначення порядку денного. Якщо протестувальникам вдасться домогтися реальних інституційних змін, Белград може стати більш відкритим до діалогу з ЄС. Але наскільки це наблизить Сербію до України, залежатиме не тільки від зміни політичних еліт, а й від готовності суспільства переглянути багаторічну політику балансування між Заходом і росією.

На тлі дискусій про російський вплив у регіоні читачам також може бути цікавий матеріал про те, як Кремль планував політичне майбутнє України.

Поділитись у соціальних мережах:

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter