МЗС спростувало російський «міжнародний розшук» Федорова, Бровді та інших

Міністерство закордонних справ України спростувало заяву Слідчого комітету Російської Федерації про оголошення в міжнародний розшук українських посадовців і колишніх представників влади. У російському відомстві заявили, що до переліку нібито розшукуваних осіб потрапили, зокрема, нинішні та експосадовці України, серед яких називають Федорова, Бровді та інших громадян.

Українське дипломатичне відомство наголосило, що подібні повідомлення російської сторони не мають юридичного значення поза межами самої росії. У МЗС закликали не сприймати заяви Слідкому РФ як підтвердження існування реального міжнародного розшуку або законних підстав для переслідування українців за кордоном.

Що заявили в Міністерстві закордонних справ

У дипломатичній службі України пояснили, що російські силові структури систематично використовують практику заочних звинувачень проти українських військових, державних службовців, політиків та громадських діячів. Такі рішення ухвалюють без участі самих фігурантів, без забезпечення права на захист і без проходження незалежної судової процедури.

МЗС України спростувало російський «міжнародний розшук» Федорова, Бровді та інших осіб. У відомстві підкреслили, що російські заяви є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на створення хибного враження про нібито міжнародне визнання кримінальних претензій Москви.

За словами представників української сторони, сам факт згадування прізвищ у повідомленні Слідчого комітету РФ не означає, що людина справді перебуває в міжнародному розшуку. Російські органи можуть оголосити особу в розшук у межах власної правової системи, однак це не зобов’язує інші держави визнавати такі рішення або виконувати вимоги російських силових структур.

Важливо також розрізняти російське формулювання «міжнародний розшук» та офіційні процедури, які можуть застосовуватися між державами відповідно до міжнародного права. Для затримання, екстрадиції або обмеження пересування людини необхідні належні правові підстави, перевірка звинувачень і рішення компетентних органів конкретної країни.

Чому заяви Слідкому РФ не створюють міжнародних наслідків

Російський Слідчий комітет є органом держави-агресора, а його рішення не мають автоматичної сили на території інших країн. Після початку повномасштабної війни росія неодноразово намагалася використовувати кримінальні провадження як інструмент політичного тиску. У таких справах українців звинувачують у діях, пов’язаних із захистом територіальної цілісності та безпеки України.

Експерти неодноразово звертали увагу, що подібні оголошення часто з’являються напередодні важливих міжнародних подій або на тлі чергових дипломатичних заяв. Їхня мета може полягати не в реальному правовому переслідуванні, а в поширенні потрібного російській пропаганді наративу. Москва прагне подати українських посадовців як «злочинців», хоча саме росія веде агресивну війну проти України та системно порушує норми міжнародного гуманітарного права.

Окрему увагу українська сторона звернула на некоректне використання термінів. У медійному просторі слово «міжнародний» може створювати враження, що щодо людини ухвалене спільне рішення багатьох держав. Насправді російське відомство лише поширює власну заяву, яка не підтверджує ані наявності міжнародного ордера, ані підтримки звинувачень іншими країнами.

Також важливо, що будь-які повідомлення про розшук мають оцінюватися з урахуванням політичного контексту. Якщо кримінальна справа порушена органами держави, яка веде війну проти країни громадян, такі звинувачення не можуть розглядатися як неупереджені без незалежної перевірки доказів. Україна вважає дії російських силових структур спробою легалізувати репресивну політику та залякати представників держави.

Реакція України та значення заяви для міжнародної спільноти

Українське МЗС продовжує інформувати іноземних партнерів про спроби росії використовувати правоохоронні механізми у політичних цілях. Дипломати наголошують, що держави мають критично оцінювати подібні запити та не допускати автоматичного виконання вимог російських органів, якщо вони суперечать міжнародним стандартам і мають ознаки політично мотивованого переслідування.

Для українських громадян за кордоном заява Слідчого комітету РФ сама по собі не означає появи нових обмежень. Однак фахівці радять у разі виникнення будь-яких претензій або запитів від іноземних правоохоронних органів звертатися до адвокатів і дипломатичних установ України. Кожен такий випадок має розглядатися окремо, із перевіркою документів, походження запиту та його відповідності законодавству країни перебування.

Україна не визнає політично вмотивовані рішення російських силових структур. Київ і надалі розцінює подібні повідомлення як елемент гібридної війни, метою якої є дискредитація державних інституцій, тиск на посадовців і формування викривленого уявлення про події в Україні.

Спростування МЗС України має важливе значення і для міжнародної інформаційної безпеки. Воно демонструє, що російські заяви про «міжнародний розшук» не можна поширювати без пояснення їхнього походження та правового статусу. Згадування прізвищ Федорова, Бровді та інших українців у повідомленні Слідкому РФ не є доказом їхньої вини, не підтверджує міжнародного визнання претензій росії та не скасовує презумпцію невинуватості.

Українська дипломатія закликає медіа та громадськість уважно ставитися до подібних повідомлень, відокремлювати офіційну правову процедуру від пропагандистської заяви та не тиражувати російські формулювання без належного контексту. У період війни інформаційні вкидання можуть бути спрямовані не лише проти конкретних посадовців, а й проти міжнародної підтримки України загалом.