Рейтинг Гончаренка вищий за Порошенка: у КМІС пояснили результати опитування

Результати опитування, у якому рівень довіри до народного депутата Олексія Гончаренка виявився вищим, ніж до п’ятого президента України Петра Порошенка, привернули значну увагу в українському інформаційному просторі. Такі дані можуть здаватися несподіваними, адже Порошенко залишається одним із найбільш упізнаваних політиків країни та має тривалий досвід роботи на найвищих державних посадах. Водночас соціологи наголошують: показник довіри не завжди прямо залежить від масштабу політичної кар’єри чи формального статусу політика.

Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології, пояснив, як варто сприймати подібні результати. За його словами, оцінка довіри формується під впливом багатьох чинників: публічної поведінки політика, його присутності в медіа, зрозумілості заяв, реакції на актуальні події та сприйняття конкретними групами населення.

Чому рейтинг Гончаренка міг виявитися вищим

Олексій Гончаренко належить до політиків, які активно використовують медійні формати. Він регулярно коментує події, виступає із заявами щодо внутрішньої та міжнародної політики, веде комунікацію в соціальних мережах і часто бере участь у публічних дискусіях. Для частини громадян така активність створює враження відкритості та доступності.

На відміну від цього, Петро Порошенко сприймається передусім як політик загальнонаціонального масштабу, колишній глава держави та лідер великої політичної сили. Його оцінюють не лише за поточними заявами, а й за рішеннями, ухваленими під час президентської каденції, а також за політичною позицією його партії. Відповідно, ставлення до Порошенка часто є більш поляризованим: одні громадяни підтримують його діяльність, інші критично оцінюють минулі рішення або не погоджуються з нинішньою політикою.

Вищий рівень довіри до Гончаренка не означає автоматичної переваги в майбутніх виборах. Це лише відповідь респондентів на конкретне запитання в конкретний момент. Довіра, позитивне ставлення, готовність голосувати та підтримка політичної сили є різними показниками. Вони можуть змінюватися залежно від формулювання запитання, переліку запропонованих прізвищ і суспільного контексту.

За поясненням представника КМІС, результати соціологічного дослідження не варто трактувати як остаточний прогноз політичних перспектив. Опитування фіксує настрої населення на час проведення дослідження, але не визначає наперед, як громадяни поводитимуться під час виборчої кампанії. На електоральні рішення можуть впливати нові події, зміни безпекової ситуації, економічні обставини, публічні дебати та поява нових кандидатів.

Що саме вимірюють соціологи

Показник довіри є одним із інструментів оцінювання суспільного сприйняття політиків. Респондентів можуть просити вказати, кому вони довіряють, кому не довіряють або наскільки позитивно чи негативно ставляться до певних публічних діячів. У кожному випадку результати залежать від методики, вибірки та способу постановки запитання.

Важливим є і те, що частина опитаних може не мати сформованої думки про конкретного політика. Одні громадяни не стежать за політичними новинами, інші не готові оцінювати діячів до завершення війни або принципово не довіряють жодному представнику політичного класу. Тому під час аналізу рейтингів потрібно враховувати не тільки частку тих, хто висловив довіру, а й рівень недовіри та кількість людей, які не визначилися.

Соціологи також звертають увагу на структуру аудиторії. Один політик може мати сильнішу підтримку серед активних користувачів соціальних мереж, інший — серед старших виборців або мешканців певних регіонів. Якщо політик регулярно присутній у цифровому середовищі, його ім’я частіше потрапляє в поле зору громадян. Це може впливати на готовність респондентів оцінювати його діяльність і формувати щодо нього певне ставлення.

Саме тому порівняння Гончаренка та Порошенка потребує обережності. Йдеться не лише про різницю в упізнаваності, а й про різні типи політичної комунікації. Гончаренко часто подає себе як активного коментатора поточних подій, тоді як Порошенко для багатьох залишається символом певного етапу української політики. Такі образи по-різному впливають на оцінки виборців.

Чи свідчить опитування про зміну політичних настроїв

Поява подібних результатів може свідчити про те, що українці дедалі уважніше оцінюють не тільки посади та минулі заслуги політиків, а й їхню щоденну комунікацію. В умовах повномасштабної війни суспільство очікує від представників влади швидкої реакції, чітких пояснень і конкретних дій. Політики, які регулярно звертаються до громадян зрозумілою мовою, можуть отримувати вищу оцінку за показником довіри, навіть якщо вони не очолюють державу або провідну парламентську силу.

Водночас один результат не дає підстав говорити про остаточне переформатування політичного поля. Для висновків про довгострокову тенденцію потрібно порівнювати кілька хвиль досліджень, стежити за динамікою показників і враховувати зміни в переліку політиків. Якщо перевага одного діяча зберігається протягом тривалого часу, це може свідчити про більш стійку зміну суспільного сприйняття. Якщо ж показники коливаються, імовірніше, йдеться про реакцію на окремі події або інформаційні приводи.

Для Порошенка такі результати є сигналом про необхідність оновлення комунікації з виборцями. Висока впізнаваність сама по собі не гарантує довіри, особливо якщо політик має значний багаж попередніх рішень і конфліктів. Для Гончаренка, своєю чергою, вищий показник довіри може бути можливістю посилити власну позицію, але водночас він створює додаткові очікування. Громадяни можуть вимагати від нього не лише гучних заяв, а й послідовності, відповідальності та практичних результатів.

Отже, дані КМІС варто розглядати як відображення поточного суспільного настрою, а не як готовий прогноз майбутнього. Вищий рейтинг довіри до Олексія Гончаренка порівняно з Петром Порошенком показує, що медійна активність, доступність комунікації та реакція на актуальні теми можуть істотно впливати на сприйняття політика. Проте остаточні висновки про політичні перспективи обох діячів можна буде робити лише після аналізу нових опитувань, зміни суспільного порядку денного та реальних дій політиків.