Зеленський: новий проєкт проти «шахедів» запустять за 1,5–2 місяці

Дата публікації Зеленський: новий проєкт проти «шахедів» запустять за 1,5–2 місяці
Опубліковано 21.10.26 23:18
Переглядів статті Зеленський: новий проєкт проти «шахедів» запустять за 1,5–2 місяці 74
Зеленський: новий проєкт проти «шахедів» запустять за 1,5–2 місяці

Україна спільно з норвезькою компанією Kongsberg працює над трьома оборонними проєктами, серед яких система FREYJA, а також розробки у сфері протиповітряної оборони та захищеного зв’язку. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що один із нових проєктів, спрямованих на протидію ударним безпілотникам типу «шахед», може бути запущений упродовж найближчих півтора-двох місяців.

Йдеться про посилення української системи захисту від дронів, які росія регулярно застосовує для атак по містах, енергетичній інфраструктурі, промислових об’єктах і логістичних маршрутах. Новий формат співпраці має поєднати український досвід ведення сучасної війни з технологічними напрацюваннями норвезького оборонного сектору.

Співпраця України та Kongsberg у сфері оборони

Компанія Kongsberg є одним із відомих виробників оборонних технологій, зокрема рішень для протиповітряної та протиракетної оборони, виявлення цілей, командування і контролю. Для України партнерство з таким виробником має особливе значення, адже російські атаки з використанням безпілотників потребують не лише окремих засобів перехоплення, а й комплексної системи реагування.

За словами Володимира Зеленського, сторони працюють одразу над трьома напрямами. Перший із них пов’язаний із проєктом FREYJA. Інші два стосуються розвитку спроможностей у сфері ППО та вдосконалення зв’язку. Такий підхід передбачає створення взаємопов’язаних рішень, які можуть працювати як частини єдиної оборонної архітектури.

Окрему увагу приділяють саме захисту від ударних дронів. «Шахеди» використовуються противником у великих кількостях і часто запускаються одночасно з ракетами або іншими безпілотниками. Це створює додаткове навантаження на українські розрахунки ППО та змушує шукати більш доступні, швидкі й масштабовані способи перехоплення повітряних цілей.

Новий проєкт має враховувати реальні умови бойового застосування: значну площу повітряного простору, різну висоту польоту дронів, зміну маршрутів, роботу в умовах радіоелектронних перешкод і необхідність швидко передавати дані між підрозділами. Саме тому ефективність майбутньої системи залежатиме не від одного компонента, а від того, наскільки узгоджено працюватимуть виявлення, зв’язок, управління та засоби ураження.

Що відомо про новий проєкт проти «шахедів»

Президент зазначив, що запуск нового проєкту проти російських ударних безпілотників очікується приблизно через 1,5–2 місяці. Такий термін може означати перехід від етапу домовленостей і технічного опрацювання до практичної реалізації окремих рішень. Водночас конкретні характеристики системи, її склад і масштаби виробництва публічно не розкриваються з міркувань безпеки.

Важливо, що йдеться не обов’язково про один тип озброєння. Сучасна боротьба з безпілотниками передбачає поєднання кількох рівнів захисту. Це можуть бути засоби спостереження, автоматизована обробка інформації, системи радіоелектронної протидії, мобільні вогневі групи та інші технології, здатні зменшити загрозу для цивільних і критично важливих об’єктів.

Для України особливо актуальним є здешевлення перехоплення повітряних цілей. Масовані атаки дронами змушують витрачати значні ресурси, якщо для кожного безпілотника застосовувати дорогі ракети. Тому перспективні рішення мають забезпечувати баланс між вартістю, швидкістю розгортання, точністю та можливістю масштабування в різних регіонах.

Ще одним важливим завданням є підвищення автономності оборонних систем. У разі масованої атаки командні пункти та підрозділи повинні отримувати актуальну інформацію про повітряну обстановку без затримок. Захищений зв’язок дає змогу координувати дії різних сил, оперативно передавати дані про цілі та зменшувати ризик втрати управління через перешкоди або пошкодження окремих каналів.

Чому для ППО важливі зв’язок і технологічна інтеграція

Проєкти у сфері протиповітряної оборони та зв’язку мають значення не лише для протидії «шахедам». Вони можуть посилити здатність України реагувати на ширший спектр повітряних загроз. Інтеграція різних сенсорів, пунктів управління та засобів ураження дає змогу швидше визначати пріоритетність цілей і раціональніше використовувати наявні ресурси.

Захищений зв’язок є основою такої взаємодії. Він має забезпечувати стабільний обмін даними між підрозділами навіть у складних умовах. Для фронтових і тилових районів це означає можливість оперативніше реагувати на зміни обстановки, передавати попередження про загрозу та координувати роботу мобільних груп протиповітряної оборони.

Проєкт FREYJA, а також інші спільні напрацювання України та Kongsberg демонструють, що міжнародна оборонна кооперація поступово переходить від загальних заяв до конкретних технологічних програм. Українська сторона має унікальний досвід протидії масованим атакам, тоді як іноземні партнери можуть запропонувати інженерні рішення, виробничі можливості та доступ до сучасних систем управління.

Очікуваний запуск нового проєкту проти «шахедів» упродовж півтора-двох місяців може стати черговим кроком до посилення української ППО. Водночас його результативність визначатимуть не лише строки старту, а й темпи виробництва, здатність швидко розгортати комплекси, підготовка операторів і можливість адаптувати технологію до тактики противника.

Росія постійно змінює маршрути польоту безпілотників, застосовує різні способи маскування та комбінує дрони з іншими засобами ураження. Тому українська протиповітряна оборона має залишатися гнучкою та технологічною. Співпраця з Kongsberg у напрямі FREYJA, ППО і зв’язку може допомогти створити більш цілісну систему захисту, здатну ефективніше реагувати на повітряні атаки та зменшувати їхні наслідки для країни.

Поділитись у соціальних мережах:

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter