Після багатьох місяців військових дій та масового переміщення населення питання оподаткування громадян, які перебувають поза межами країни, вийшло на передній план публічної дискусії. Держава прагне забезпечити справедливий розподіл податкового навантаження, проте частина ініціатив може привести до жорсткішого контролю і застосування фінансових санкцій до тих, хто опинився за кордоном. У матеріалі розберемося, які зміни пропонуються, кого вони можуть торкнутися і як діяти, щоб мінімізувати ризики.
Про що йдеться у пропонованих змінахОбговорювані законодавчі ініціативи спрямовані на уточнення критеріїв податкового резидентства, посилення вимог щодо декларування доходів та впровадження нових санкцій за неподання або несвоєчасне подання інформації. Зокрема йдеться про детальнішу фіксацію обставин, за яких особа вважається резидентом України, а також про механізми встановлення та стягнення заборгованості. У разі виявлення порушень до платників можуть застосовуватися різні види відповідальності — від штрафів до фінансових обмежень і примусового стягнення боргу.
Законодавці акцентують увагу на доходах, що надходять із джерел в Україні: прибуток від бізнесу, орендна плата за нерухомість, дивіденди, авторські виплати та інші виплати. Якщо такі платежі надходять особі, яка фактично продовжує підтримувати зв’язки з українською економікою, вона зобов’язана декларувати ці доходи незалежно від факту перебування за кордоном. У публічних дискусіях зазначають, що у найсуворіших випадках штрафи можуть бути дуже суттєвими — у деяких проєктах фігурувала сума штрафу до 75% від виявленого податкового зобов’язання, хоча формулювання і умови застосування таких санкцій ще обговорюються.
Кого зачепить нове регулювання і які ризики існуютьНасамперед підвищена увага може бути спрямована на громадян, які продовжують вести бізнес в Україні, мають доходи від оренди чи продажу майна, отримують дивіденди або зарплату з українських джерел. Також ризик виникає для тих, хто формально змінив місце проживання, але фактично контролює активи або продовжує отримувати прибутки на території України.
Особливу категорію становлять особи, які виїхали в екстреному порядку: частина з них не встигла офіційно змінити статус, повідомити податкові органи або правильно оформити документи. Для людей зі статусом біженці або внутрішньо переміщених осіб податкові ризики часто нижчі через відсутність стабільних доходів, але формальні порушення звітності все одно можуть стати підставою для накладення штрафів. Наявність непогашених зобов’язань, невчасно поданих декларацій або відсутність підтверджень нерезидентства можуть призвести до нарахування пені й значного фінансового тягаря.
Практичні поради: як захистити свої праваПерш за все, збережіть усі документи, що підтверджують причини та строки перебування за межами країни: евакуаційні довідки, рішення органів влади, підтвердження про виїзд, листи від роботодавця, банківські виписки. Такі папери допоможуть довести обставини та уникнути необґрунтованих претензій.
Рекомендується діяти за таким планом:- оперативно з’ясувати свій статус у податкових органів і, за потреби, отримати офіційне підтвердження нерезидентства;- при наявності доходів з України вчасно подавати декларації або скористатися механізмами добровільного розкриття помилок;- зберігати й надавати документи, що підтверджують відсутність постійного економічного зв’язку з країною;- звертатися до податкового консультанта або юриста для аналізу конкретної ситуації і підготовки скарг або заперечень;- у разі отримання повідомлення про донарахування — не ігнорувати його, а оскаржувати в адміністративному або судовому порядку з обґрунтованою доказовою базою.
Крім того, важливо враховувати міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування: вони можуть бути дієвим механізмом для зниження реального податкового навантаження, якщо доходи були отримані за кордоном. Необхідно також стежити за строками давності, адже просте промовчання може призвести до збільшення суми боргу через нарахування пені.
Загалом, будь-які законодавчі зміни в цій сфері мають дві сторони: з одного боку — прагнення відновити фіскальну справедливість, з іншого — реальний ризик додаткового тиску на вразливі категорії громадян. Найкращий шлях мінімізації ризиків — бути проактивним: зберігати документи, підтримувати зв’язок з податковими органами та звертатися до фахівців, які допоможуть вибрати оптимальну стратегію захисту прав у разі претензій або спірних ситуацій.