Тихон Гулевичук
Повномасштабна війна змусила Україну шукати нові підходи до комплектування Сил оборони. Одним із таких напрямів стали іноземні добровольці, які приїжджають до країни, щоб воювати у складі Збройних сил України. Для одних це свідомий вибір на користь захисту демократичних цінностей, для інших — особиста відповідь на агресію, що загрожує не лише Україні, а й усій європейській системі безпеки.
Верховне командування, як зазначають українські військові та оглядачі, дедалі чіткіше усвідомлює: іноземні добровольці можуть бути важливою складовою оборони держави. Журналіст і військовослужбовець Юрій Бутусов наголошує, що охочих долучитися до боротьби чимало. На його думку, залучення таких людей має значення для виживання української армії, держави, економіки та нації в умовах тривалої війни.
Водночас поява іноземців у лавах ЗСУ — це не проста історія про приїзд добровольців на фронт. Вона охоплює питання мотивації, підготовки, мовної адаптації, правового статусу, командування та відповідальності. Україна фактично формує нову модель міжнародної військової солідарності, у якій громадяни різних країн стають на захист однієї держави.
Чому іноземці вступають до ЗСУ
Мотиви іноземних військовослужбовців відрізняються, однак найчастіше вони пов’язані з переконанням, що українська війна має глобальне значення. Багато добровольців сприймають напад росії як загрозу міжнародному правопорядку, свободі та принципу недоторканності кордонів. Вони вважають, що пасивне спостереження за подіями може мати наслідки для всього світу.
Для частини бійців вирішальним є особистий досвід. Серед іноземців можуть бути ветерани армій країн НАТО, учасники миротворчих операцій, медики, сапери, оператори безпілотників, інструктори та фахівці зі зв’язку. Вони прагнуть застосувати свої знання там, де вони можуть безпосередньо допомогти українським підрозділам.
Є й ті, хто має українське коріння, родичів або друзів в Україні. Для них участь у війні стає способом підтримати близьких і захистити землю, з якою пов’язана родинна історія. Інші добровольці приїжджають через гуманітарні переконання, релігійні мотиви або бажання протистояти авторитаризму.
Варто наголосити: іноземні добровольці не є найманцями лише через те, що народилися за межами України. Якщо людина офіційно проходить службу у складі українських військових формувань, підпорядковується командуванню та дотримується військових статутів, її статус визначається законом і службовими документами. Саме легальний формат служби має принципове значення як для самої людини, так і для України.
Яку користь іноземні добровольці приносять українській армії
Одна з головних переваг іноземців — різноманітний бойовий і професійний досвід. Деякі добровольці вже проходили службу у своїх країнах, працювали в армії, поліції або рятувальних структурах. Вони можуть володіти навичками тактики малих підрозділів, розвідки, надання домедичної допомоги, роботи з технікою та організації оборони.
Особливо цінними є фахівці, які здатні навчати інших. У сучасній війні важливу роль відіграють безпілотні системи, радіоелектронна боротьба, захищений зв’язок, розвідка з відкритих джерел і точне коригування вогню. Іноземці, які мають досвід у цих сферах, можуть посилювати українські підрозділи не лише безпосередньо на передовій, а й у навчальних центрах та штабах.
Ще один важливий аспект — міжнародний вимір. Присутність добровольців із різних країн демонструє, що підтримка України не обмежується урядовими заявами чи постачанням озброєнь. Люди приїжджають особисто, ризикують життям і долучаються до оборони. Це посилює розуміння того, що український фронт є передовою лінією захисту спільних цінностей.
Іноземні військовослужбовці також можуть бути своєрідними комунікаційними мостами між Україною та світом. Після повернення до цивільного життя вони здатні розповідати правду про війну, протидіяти російській пропаганді та пояснювати суспільствам інших країн, якою ціною Україна стримує агресію.
Однак не можна перебільшувати масштаби їхнього впливу. Іноземні добровольці не здатні самостійно замінити мобілізаційну систему, українських військових або державну оборонну політику. Їхня роль має бути частиною комплексної стратегії, де поєднуються підготовка особового складу, виробництво зброї, технологічна перевага, ефективне командування та міжнародна допомога.
Проблеми служби та умови для ефективної інтеграції
Попри високі мотиви, іноземні добровольці стикаються з численними труднощами. Однією з найбільших проблем залишається мовний бар’єр. У бойовій обстановці накази мають бути короткими, зрозумілими та виконуватися без затримки. Непорозуміння під час розвідки, евакуації або координації вогню може мати критичні наслідки.
Не менш важливими є різниця у військових традиціях і підходах до дисципліни. Доброволець із досвідом служби в іншій армії може мати власне бачення тактики, структури підрозділу чи взаємодії з командуванням. Тому ефективне залучення іноземців потребує адаптаційного періоду, чітких правил і професійного відбору.
Україна також має забезпечувати прозорі умови служби. Йдеться про зрозумілий правовий статус, доступ до медичної допомоги, соціальні гарантії, процедури евакуації, виплати у разі поранення та підтримку родин загиблих. Доброволець, який ризикує життям за Україну, повинен мати не лише бойове завдання, а й гарантований захист з боку держави.
Важливим залишається питання перевірки кандидатів. Відкритість для громадян інших країн не повинна означати відсутність контролю. Перед зарахуванням необхідно перевіряти документи, минуле людини, її професійні навички, стан здоров’я та справжні мотиви. Це допомагає зменшити ризики проникнення агентів, кримінальних елементів або людей, які шукають у війні лише особисту вигоду.
Для України іноземні добровольці — це не екзотичне явище і не заміна власному суспільству. Це прояв міжнародної підтримки та ресурс, який за правильного управління здатен посилити обороноздатність держави. Їхня участь показує: український фронт має значення далеко за межами країни, а боротьба за свободу України стала справою людей різних національностей.
Саме тому позиція військових експертів, зокрема Юрія Бутусова, про необхідність системної роботи з іноземними добровольцями заслуговує на увагу. Україні потрібні не випадкові шукачі пригод, а мотивовані, підготовлені та відповідальні військовослужбовці. За наявності належної організації вони можуть стати важливою частиною сил, які захищають державу, її економічне майбутнє та право українського народу на власний шлях.