Роксолана Мережко
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжує отримувати ракети-перехоплювачі PAC-2 і PAC-3 для систем протиповітряної оборони Patriot у межах американської програми PURL. Водночас глава держави наголосив: нині Україна не є пріоритетом номер один для Сполучених Штатів, а дефіцит ракет до Patriot залишається дуже значним.
За словами президента, ситуація з постачанням озброєння безпосередньо пов’язана з глобальним розподілом ресурсів і безпековими викликами, які одночасно виникають у різних регіонах світу. Для України це означає необхідність постійно домовлятися про нові партії ракет, адже російські війська регулярно застосовують балістичні та крилаті ракети, ударні безпілотники й інші засоби ураження.
Програма PURL стала одним із механізмів, який дає змогу залучати додаткові оборонні спроможності для України. У її межах партнери можуть фінансувати закупівлю американського озброєння, зокрема боєприпасів і ракет для систем протиповітряної оборони. Для Києва це особливо важливо, оскільки комплекси Patriot відіграють ключову роль у захисті міст, енергетичної інфраструктури, промислових об’єктів і позицій Сил оборони.
Чому ракети Patriot мають критичне значення
Системи Patriot є одними з небагатьох комплексів, здатних ефективно протидіяти балістичним ракетам. Саме тому їх використовують для прикриття найбільш важливих районів України. Однак ефективність комплексу залежить не лише від наявності пускових установок, радарів і командних пунктів. Не менш важливим чинником є достатній запас ракет-перехоплювачів.
Кожна російська атака створює додаткове навантаження на українську протиповітряну оборону. Якщо противник запускає одночасно велику кількість ракет і безпілотників, українським військовим доводиться швидко визначати пріоритетні цілі та розподіляти обмежений боєзапас. У таких умовах дефіцит ракет до Patriot може впливати на рішення щодо захисту конкретних міст або об’єктів.
Ракети PAC-2 і PAC-3 мають різні характеристики та застосовуються для ураження різних типів повітряних цілей. PAC-3 переважно призначені для перехоплення балістичних ракет на кінцевій ділянці польоту. PAC-2 можуть використовуватися проти літаків, крилатих ракет та інших повітряних загроз. Наявність обох типів боєприпасів дає змогу гнучкіше будувати оборону, проте потреба України в них залишається значно вищою за доступні обсяги постачання.
Президент підкреслив, що Україна продовжує отримувати ракети, однак цього недостатньо, щоб повністю зняти проблему. Війна потребує постійного поповнення запасів, а виробництво складних систем і боєприпасів не можна швидко збільшити без тривалого планування, фінансування та розширення виробничих потужностей.
Україна не є пріоритетом номер один для США
Заява Володимира Зеленського про те, що Україна не є пріоритетом номер один для Сполучених Штатів, відображає складність міжнародної ситуації. Вашингтон одночасно реагує на кілька масштабних криз і змушений розподіляти запаси озброєння між власними потребами, союзниками та партнерами в різних частинах світу.
Для України така реальність створює додаткові дипломатичні виклики. Києву необхідно переконувати партнерів у тому, що підтримка української протиповітряної оборони має не лише двостороннє, а й ширше міжнародне значення. Російські атаки перевіряють на міцність сучасні системи захисту, а український досвід може бути важливим для безпеки всього євроатлантичного простору.
Водночас відсутність статусу головного пріоритету не означає припинення допомоги. Постачання PAC-2 і PAC-3 за програмою PURL свідчить про те, що Україна продовжує отримувати необхідні засоби для захисту неба. Однак масштаби цієї допомоги та швидкість її надходження залишаються критично важливими питаннями.
Українська влада наголошує, що протиповітряна оборона є одним із головних напрямів військової підтримки. Захист великих міст і стратегічних підприємств дає змогу зменшити наслідки російських ударів, зберегти роботу економіки та підтримати функціонування цивільної інфраструктури. Удари по енергетичних об’єктах також показують, що потреба в ракетах-перехоплювачах не обмежується лише військовими завданнями.
Які завдання стоять перед Україною та партнерами
На тлі дефіциту ракет Україна прагне посилити кілька напрямів одночасно. Йдеться про збільшення постачання боєприпасів для Patriot, розширення кількості самих систем протиповітряної оборони, розвиток мобільних груп і використання комплексів різного радіуса дії. Такий підхід дає змогу не витрачати дорогі ракети на цілі, які можуть бути знищені іншими засобами.
Важливу роль відіграє поєднання Patriot із системами середньої та малої дальності, засобами радіоелектронної боротьби, винищувальною авіацією та мобільними вогневими групами. Однак жоден із цих компонентів не може повністю замінити здатність Patriot перехоплювати балістичні ракети. Саме тому питання додаткових PAC-2 і PAC-3 залишається для України одним із найнагальніших.
Київ також зацікавлений у довгострокових рішеннях, які передбачатимуть стабільне виробництво ракет, прогнозовані графіки постачання та спільне фінансування оборонних замовлень. Для української сторони важливо, щоб допомога надходила не лише у відповідь на масштабні атаки, а й формувалася як системна програма підтримки.
Заява президента демонструє, що Україна усвідомлює обмеженість ресурсів партнерів, але водночас очікує від них чітких рішень. Росія продовжує атакувати українські міста, тому кожна додаткова ракета для Patriot може безпосередньо вплинути на кількість збережених життів і масштаб руйнувань.
Попри значний дефіцит, постачання PAC-2 і PAC-3 триває. Для України це важливий сигнал, однак потреба в таких ракетах залишається набагато більшою. Подальша ефективність української протиповітряної оборони залежатиме від готовності партнерів збільшувати виробництво, прискорювати передачу озброєння та враховувати реальні масштаби загрози, з якою щодня стикається країна.