Дата публікації Тунель під Дніпром реально будувати вже під час війни — експерти
Опубліковано 11.10.26 10:02
Переглядів статті Тунель під Дніпром реально будувати вже під час війни — експерти 13

Тунель під Дніпром реально будувати вже під час війни — експерти

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Будівництво тунелю під Дніпром під час повномасштабної війни може здаватися надто сміливим або навіть нереалістичним задумом. Водночас експерти наголошують: за наявності чіткого техніко-економічного обґрунтування, міжнародної підтримки та поетапного фінансування такий інфраструктурний проєкт не обов’язково відкладати до завершення бойових дій. Головне питання полягає не лише у можливості виконати роботи, а й у правильній моделі залучення коштів, безпеці будівництва та довгостроковій користі для міста.

Кошти на дороговартісне будівництво під річкою доцільно шукати передусім у донорів. Для місцевого або державного бюджету спорудження тунелю може стати надмірним навантаженням, особливо в умовах воєнних витрат, відновлення пошкодженої інфраструктури та обмежених доходів. Натомість міжнародні фінансові організації, уряди країн-партнерів і спеціальні фонди відновлення можуть розглядати такий об’єкт як частину ширшої програми модернізації транспортної системи України.

Чому тунель під Дніпром може бути потрібен

Великі річки часто стають природними бар’єрами для розвитку міст. Якщо транспортні потоки зосереджені на кількох мостах, будь-яке пошкодження, аварія або тимчасове обмеження руху одразу створює масштабні затори та ускладнює сполучення між районами. Додатковий тунель міг би підвищити стійкість транспортної мережі, забезпечити альтернативний маршрут і зменшити навантаження на наявні переправи.

Для міської економіки це означає скорочення часу поїздок, стабільнішу логістику та кращий доступ до робочих місць. Підземний транспортний коридор може бути корисним не лише для легкових автомобілів. Залежно від концепції, тунель здатен передбачати рух громадського транспорту, спецтехніки, аварійних служб або вантажного транспорту з обмеженнями за габаритами.

Однак будь-який проєкт під річкою має розглядатися не як окрема будівельна споруда, а як частина комплексної транспортної системи. Тунель не розв’яже проблему заторів, якщо його виходи будуть під’єднані до вузьких вулиць без відповідної пропускної спроможності. Потрібно одночасно оцінити стан дорожньої мережі, громадського транспорту, розв’язок, пішохідної інфраструктури та перспективи житлової забудови.

Які умови необхідні для будівництва під час війни

Війна не скасовує потреби у стратегічному плануванні, але змінює вимоги до кожного великого проєкту. Передусім необхідно провести повний комплекс інженерних досліджень: вивчити геологію дна та берегів, гідрологічний режим річки, рівень ґрунтових вод, сейсмічні ризики й можливий вплив робіт на навколишні будівлі.

Окрему увагу слід приділити технології спорудження. У світі для прокладання тунелів під водними перешкодами використовують тунелепрохідницькі комплекси, занурені конструкції та інші інженерні рішення. Вибір технології залежатиме від глибини, складу ґрунтів, довжини переходу, ширини русла, інтенсивності руху й доступності обладнання. Помилка на етапі проєктування може збільшити вартість робіт і суттєво продовжити строки реалізації.

Під час війни до стандартних будівельних ризиків додаються загрози обстрілів, перебоїв з електропостачанням, логістичних обмежень і дефіциту фахівців. Тому проєкт повинен мати кілька сценаріїв реалізації. Варто передбачити резервні джерела енергії, захист критичних вузлів, можливість швидкої консервації будівництва та поетапне введення об’єкта в експлуатацію.

Безпека має бути головним критерієм, а не додатковою опцією. Це стосується як працівників будівельного майданчика, так і майбутніх користувачів тунелю. Необхідні системи вентиляції, пожежогасіння, димовидалення, відеоспостереження, зв’язку та аварійної евакуації. У проєкті також слід врахувати можливість використання тунелю службами цивільного захисту в надзвичайних ситуаціях.

Ще один важливий аспект — прозоре управління. Масштабні інфраструктурні проєкти часто стають об’єктом підвищеної уваги громадськості через їхню високу вартість. Тому замовник має регулярно оприлюднювати ключові параметри: результати досліджень, етапи підготовки, джерела фінансування, очікувану ціну, строки та механізми контролю якості.

Чому донорське фінансування є найбільш реалістичним

Вартість тунелю під Дніпром може бути значною через складність проєктування, необхідність імпорту спеціального обладнання, облаштування під’їзних шляхів і тривалий цикл будівництва. У воєнний період спрямування великих бюджетних коштів на один об’єкт потребує особливо переконливого обґрунтування. Саме тому оптимальною може стати змішана модель фінансування.

Її основу здатні сформувати гранти міжнародних партнерів, пільгові кредити, кошти програм відновлення та внески державного чи місцевого бюджету. Додатковим джерелом можуть бути приватні інвестори, якщо проєкт матиме зрозумілу економічну модель і передбачувані правила користування інфраструктурою. Водночас залучення приватного капіталу не повинно призводити до непрозорого зростання тарифів або обмеження доступу до важливого транспортного об’єкта.

Для донорів важливо бачити не просто ідею тунелю, а готову програму з чіткими показниками результативності. Потрібно довести, скільки часу заощаджуватимуть пасажири, як зміниться навантаження на мости, який економічний ефект отримає місто, скільки робочих місць буде створено та як об’єкт вплине на стійкість регіону.

Не менш важливо показати, що тунель відповідатиме сучасним екологічним стандартам. Будівництво під річкою може впливати на водне середовище, берегові зони та прилеглі території. Тому необхідні незалежна оцінка впливу на довкілля, система моніторингу та план компенсаційних заходів. Відсутність таких документів може стати перешкодою для міжнародного фінансування.

Першим практичним кроком має бути не початок масштабних робіт, а підготовка якісного техніко-економічного обґрунтування. Воно дозволить порівняти тунель із альтернативними варіантами: реконструкцією мостів, будівництвом нової переправи, розвитком громадського транспорту або комбінованим рішенням. Лише після такого порівняння можна визначити, чи є підземний перехід найбільш ефективним способом використання коштів.

Експерти вважають, що підготовчий етап можна реалізовувати вже під час війни. Йдеться про геологічні та транспортні дослідження, розроблення концепції, консультації з потенційними донорами, резервування земельних ділянок, оцінку ризиків і формування міжнародного консорціуму. Безпосереднє будівництво може розпочатися після досягнення належного рівня безпеки та підтвердження фінансових гарантій.

Тунель під Дніпром може стати не символічним мегапроєктом, а частиною довгострокового відновлення України. Проте для цього необхідні реалістичні розрахунки, поетапність, відкритий контроль і відмова від політичних обіцянок без фінансового підґрунтя. Війна не повинна бути виправданням для бездіяльності, але так само вона не може бути причиною нехтувати безпекою та економічною доцільністю.

Якщо підготовку документації розпочати вже зараз, після стабілізації ситуації місто матиме готовий проєкт, зрозумілу модель фінансування та можливість швидше перейти до реалізації. Саме робота з донорами, міжнародними експертами й потенційними інвесторами може визначити, чи перетвориться ідея тунелю під Дніпром на реальний інфраструктурний об’єкт.