Пономарьова Мар'яна
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, у яких регіонах України найчастіше надходять скарги на роботу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За його словами, окремі області з року в рік залишаються серед лідерів за кількістю звернень громадян, пов’язаних із мобілізаційними процесами.
Омбудсмен назвав цю ситуацію «ганебною четвіркою». До неї, за озвученою ним інформацією, входять Харківська, Дніпропетровська, Одеська області та місто Київ. Саме з цих регіонів, як зазначив Лубінець, регулярно надходить значна кількість повідомлень про можливі порушення прав військовозобов’язаних.
Йдеться не лише про сам процес вручення повісток. У зверненнях громадяни описують різні проблеми: відмову приймати документи, труднощі з проходженням військово-лікарської комісії, затягування розгляду заяв, неналежне поводження, недотримання процедури адміністративного затримання та інші спірні ситуації.
Які проблеми найчастіше описують у скаргах
За словами омбудсмена, кількість звернень не означає, що кожне повідомлення автоматично підтверджує факт порушення. Кожну ситуацію необхідно перевіряти окремо, з’ясовуючи обставини, наявність документів, дії посадових осіб і дотримання встановленої процедури. Водночас регулярне повторення однотипних скарг може свідчити про системні недоліки в роботі конкретних установ.
Однією з найбільш чутливих тем залишається спілкування працівників ТЦК із громадянами. Люди повідомляють про випадки психологічного тиску, конфлікти під час перевірки документів, примусове доставлення до військкоматів та обмеження можливості зв’язатися з рідними або адвокатом. Окремі заявники також скаржаться на те, що не можуть своєчасно отримати пояснення щодо свого статусу чи оскаржити рішення військово-лікарської комісії.
Ще один блок звернень стосується військово-лікарських комісій. Громадяни вказують на недостатнє медичне обстеження, незгоду з висновком про придатність до служби, проблеми з урахуванням хронічних захворювань та складнощі під час повторного огляду. У таких випадках важливо, щоб висновки медиків ґрунтувалися на фактичному стані здоров’я та підтверджувалися належними документами.
Також омбудсмен звертає увагу на питання відстрочок і бронювання. Заявники можуть місяцями чекати на розгляд документів або не отримувати зрозумілої відповіді щодо причин відмови. Особливо гостро ця проблема стосується багатодітних батьків, опікунів, осіб, які доглядають за родичами з інвалідністю, студентів, працівників критично важливих підприємств та інших категорій, передбачених законодавством.
Чому проблеми повторюються з року в рік
Дмитро Лубінець наголошує, що територіальні центри комплектування працюють в умовах воєнного стану та масштабної мобілізації. Проте складні обставини не скасовують обов’язку державних органів діяти виключно в межах закону. Посадовці мають поважати гідність людини, надавати необхідні роз’яснення та забезпечувати можливість захистити свої права.
Причинами накопичення скарг можуть бути як неналежна підготовка працівників, так і відсутність належної комунікації з громадянами. Якщо людина не розуміє, чому її направляють на певну процедуру, які документи потрібно подати або як оскаржити рішення, конфлікт часто лише загострюється. Прозоре інформування та коректне ставлення могли б зменшити значну частину напруження.
Окремою проблемою є різне застосування правил у різних регіонах. Одна й та сама життєва ситуація може отримувати неоднакову оцінку залежно від того, до якого підрозділу звернувся громадянин. Саме тому важливими є уніфіковані підходи, контроль за роботою посадовців і своєчасне реагування на порушення.
Омбудсмен неодноразово підкреслював, що його офіс аналізує не тільки загальну кількість звернень, а й зміст кожної скарги. Якщо інформація підтверджується, державні органи можуть отримати рекомендації щодо усунення порушень. У випадках, коли йдеться про можливе кримінальне правопорушення, матеріали можуть передаватися компетентним органам для подальшої перевірки.
Як військовозобов’язаним захищати свої права
Юристи радять громадянам зберігати копії всіх поданих заяв, медичних документів, висновків комісій та інших матеріалів, які можуть підтвердити їхню позицію. Під час звернення до ТЦК варто вимагати реєстрації документів і фіксувати дату їх подання. Якщо заяву приймати відмовляються, її можна надіслати поштою з описом вкладення або іншим способом, який дозволяє підтвердити факт і дату відправлення.
У разі конфліктної ситуації важливо не вдаватися до фізичного опору чи погроз. Водночас громадянин має право запитати прізвище та посаду службовця, вимагати пояснення підстав для певних дій, звернутися по правову допомогу та повідомити близьких. Фіксація подій можлива лише з урахуванням вимог законодавства та без перешкоджання роботі уповноважених органів.
Рішення військово-лікарської комісії, відмову у наданні відстрочки або інші дії посадовців можна оскаржувати в адміністративному чи судовому порядку. Для цього необхідно отримати письмове рішення або інший документ, що підтверджує позицію установи. Усні пояснення без документального оформлення значно ускладнюють подальший захист прав.
Громадяни також можуть звертатися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, органів прокуратури, поліції та безоплатної правничої допомоги. У зверненні бажано чітко описати обставини, зазначити дату й місце події, назви установ, прізвища посадовців, перелік порушених прав і додати копії підтверджувальних документів.
Названі Дмитром Лубінцем регіони не слід сприймати як оцінку всіх працівників ТЦК або всіх випадків мобілізації на їхній території. Однак стабільно висока кількість скарг є сигналом для перевірок і змін у роботі відповідних структур. В умовах війни держава потребує ефективної мобілізаційної системи, але її ефективність має поєднуватися із законністю, повагою до людини та відповідальністю посадовців.