Ірма Шелест
Масштаби вербування іноземців до лав армії росії продовжують зростати. Кремль дедалі активніше намагається компенсувати нестачу особового складу за рахунок громадян інших держав, яким обіцяють високу оплату, спрощене отримання російського громадянства та соціальні пільги. Водночас іноземних найманців використовують у війні проти України як додатковий ресурс, приховуючи реальні масштаби втрат серед російського населення.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили про нові дані щодо залучення іноземців до російської армії. За наявною інформацією, кількість таких людей збільшується швидше, ніж очікували раніше. Якщо нинішня динаміка збережеться, росія вже в листопаді може перевиконати власний план із вербування іноземних громадян для участі у війні.
Росія розширює географію вербування
Російська влада не обмежується залученням громадян найближчих країн. Вербувальні кампанії поширюються на держави Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки. Потенційним найманцям пропонують контракти з виплатами, які в рази перевищують середні доходи в їхніх країнах. Для людей, що опинилися у складному фінансовому становищі, така пропозиція може виглядати привабливою, однак на практиці вона часто приховує значні ризики.
Іноземцям можуть обіцяти одноразові винагороди за підписання контракту, щомісячне грошове забезпечення, компенсації родинам і можливість швидко отримати паспорт РФ. Частину кандидатів переконують, що вони виконуватимуть охоронні або тилові завдання. Проте після прибуття до росії чи на окуповані території таких людей можуть направити безпосередньо на передову.
Вербування часто відбувається через посередників. Для пошуку охочих використовують соціальні мережі, закриті групи, оголошення про роботу та особисті контакти. Кандидатам можуть навмисно не повідомляти повну інформацію про майбутню службу, характер бойових завдань і реальні умови перебування. У деяких випадках документи оформлюють російською мовою, яку іноземці не розуміють, що ускладнює подальше оскарження підписаного контракту.
Окремою проблемою є залучення людей, які вже перебувають на території росії. Йдеться про трудових мігрантів, студентів, осіб без стабільного правового статусу та громадян, які мають борги або проблеми з документами. На них можуть чинити адміністративний чи психологічний тиск, переконуючи, що підписання контракту стане єдиним способом залишитися в країні або легалізувати своє перебування.
Навіщо кремлю іноземні військові
Залучення іноземців дає російському керівництву змогу поповнювати армію без оголошення масштабної нової мобілізації. Кремль намагається уникати рішень, які можуть викликати невдоволення всередині країни. Відправлення на фронт іноземних громадян дозволяє частково приховувати ціну війни від російського суспільства та зменшувати політичні ризики.
Крім того, іноземні найманці для російської армії є відносно дешевим способом поповнення особового складу. Людям обіцяють значні суми, але ці виплати не завжди надходять у повному обсязі. Родичі загиблих можуть стикатися з бюрократичними перешкодами, а поранені або полонені іноземці часто залишаються без належної підтримки.
Участь громадян інших країн також дає росії можливість створювати пропагандистську картинку про нібито міжнародну підтримку її агресії. Російські медіа можуть подавати іноземних військових як добровольців, які начебто поділяють ідеологію кремля. Насправді для багатьох із них головним мотивом є гроші, обіцянки громадянства або тиск із боку вербувальників.
За оцінками української сторони, іноземців можуть залучати до найнебезпечніших завдань. Їх використовують у штурмових підрозділах, на передових позиціях і в операціях, де ризик загибелі особливо високий. Недостатня підготовка, мовний бар’єр і незнання місцевості додатково підвищують небезпеку для таких військових.
Перевиконання плану свідчить про проблеми росії
Можливе перевиконання плану з вербування іноземців демонструє, що росія має серйозну потребу в живій силі. Попри заяви російської влади про стабільне комплектування армії, постійне розширення іноземних вербувальних кампаній свідчить про труднощі з пошуком достатньої кількості контрактників усередині країни.
Такий підхід не вирішує системних проблем російської армії. Нові військові потребують навчання, командування, забезпечення та адаптації. Іноземні громадяни можуть не володіти російською мовою, не розуміти наказів і не мати необхідної військової підготовки. Це негативно впливає на взаємодію підрозділів і підвищує кількість хаотичних або невдалих дій на полі бою.
Зростання кількості іноземних найманців є ознакою затяжної війни, яку росія не здатна вести без постійного поповнення ресурсів. Москва намагається використати економічну нерівність у різних країнах, перетворюючи фінансову скруту людей на інструмент агресії. При цьому потенційним новобранцям не розповідають про високу ймовірність загибелі, поранення, полону або кримінальної відповідальності після повернення додому.
Для України важливо фіксувати кожен випадок участі іноземних громадян у війні на боці росії. Це допомагає встановлювати канали вербування, визначати країни походження найманців і привертати увагу міжнародної спільноти до дій російських спецслужб та військових структур. Залучення іноземців до бойових дій проти України має розглядатися не як приватна ініціатива окремих добровольців, а як частина організованої державної політики.
Подальше збільшення темпів вербування може свідчити про те, що російське командування готується до тривалого протистояння. Якщо прогноз щодо перевиконання плану справдиться вже в листопаді, це стане черговим підтвердженням масштабної кампанії із залучення іноземців до війни. Водночас сама потреба в такому ресурсі показує, що росія змушена шукати людей за межами власної країни, оскільки внутрішніх можливостей для поповнення армії їй дедалі більше не вистачає.