Роксолана Мережко
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ свого часу пропонував Сполученим Штатам домовленість: Україна не завдаватиме ударів по російських нафтопереробних заводах, якщо Вашингтон забезпечить постачання додаткових систем протиповітряної оборони Patriot та ракет до них. За словами глави держави, така ініціатива була пов’язана не лише з питанням далекобійних атак, а передусім із необхідністю захистити українські міста, енергетичну інфраструктуру та цивільне населення.
Зеленський наголосив, що Україна потребує значно більшої кількості засобів протиповітряної оборони. Нині, за його словами, США постачають Україні лише 12 ракет-перехоплювачів на місяць. Цього обсягу недостатньо для повноцінного прикриття території країни, особливо в періоди масованих ракетних і дронових атак росії.
Яку пропозицію Україна озвучувала США
Ідея української сторони полягала у можливому обміні: Київ утримується від ударів по російських нафтопереробних підприємствах, а Сполучені Штати збільшують постачання комплексів Patriot і ракет-перехоплювачів. Водночас із публічної заяви не випливає, що між державами була укладена офіційна письмова угода або що Вашингтон погодився на запропоновані умови.
Для України така пропозиція могла розглядатися як спосіб отримати додаткові гарантії захисту повітряного простору. Системи Patriot здатні перехоплювати окремі типи балістичних і крилатих ракет, які використовує росія під час атак. Проте ефективність протиповітряної оборони залежить не лише від кількості пускових установок, а й від наявності достатнього запасу боєприпасів, технічного обслуговування, підготовлених екіпажів та узгодженої роботи з іншими комплексами.
Українська влада неодноразово підкреслювала, що кожна додаткова система ППО може змінити рівень захисту конкретного міста або важливого об’єкта. Проте навіть найсучасніші комплекси не здатні одночасно прикрити всі регіони країни. Саме тому питання постачання ракет-перехоплювачів залишається одним із ключових у переговорах України із західними партнерами.
Чому удари по НПЗ РФ мають стратегічне значення
Російські нафтопереробні заводи відіграють важливу роль у забезпеченні армії агресора паливом. Пошкодження таких об’єктів може впливати на виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного керосину та іншої продукції, необхідної для функціонування військової техніки. Крім того, атаки на нафтопереробну інфраструктуру створюють додатковий економічний тиск на Росію та змушують її витрачати ресурси на відновлення і посилення охорони підприємств.
Водночас удари по об’єктах на території росії залишаються чутливим питанням у відносинах Києва із західними державами. Частина партнерів України побоюється можливого розширення конфлікту або використання Москвою таких атак у пропагандистських цілях. Саме в цьому контексті пропозиція президента могла бути спробою знайти компроміс між потребою України послаблювати військовий потенціал росії та необхідністю отримати додатковий захист від повітряних атак.
Для Києва принципово важливо, щоб обмеження на удари по російській інфраструктурі не перетворювалися на односторонні зобов’язання. Росія продовжує атакувати українські міста, промислові підприємства, енергетичні об’єкти та транспортну інфраструктуру. За таких умов будь-яка домовленість має враховувати реальні загрози для України та передбачати конкретні механізми контролю за її виконанням.
Потреба України в додаткових ракетах Patriot
Заява Зеленського про 12 ракет-перехоплювачів на місяць демонструє масштаб проблеми. Під час однієї масованої атаки росія може застосувати десятки ракет і безпілотників, а тому щомісячні поставки такого рівня не гарантують достатнього запасу для тривалої оборони. Якщо перехоплювачів бракує, українське командування змушене ретельно розподіляти їх між найбільш важливими напрямками та об’єктами.
Дефіцит ракет для Patriot також впливає на планування оборони. Україна має одночасно захищати великі міста, критичну інфраструктуру, військові об’єкти та райони, де зосереджені підприємства оборонно-промислового комплексу. Відсутність достатньої кількості боєприпасів може створювати ризик прориву повітряної атаки навіть за умови професійної роботи українських розрахунків.
Крім американських ракет, Україна очікує посилення протиповітряної оборони від інших партнерів. Однак комплекси різних типів мають власні характеристики, дальність дії та призначення. Patriot залишається особливо важливим для протидії складним ракетним загрозам, тому питання його постачання регулярно порушується під час міжнародних переговорів.
Пропозиція не бити по НПЗ РФ в обмін на Patriot показує, наскільки тісно пов’язані між собою військові рішення, дипломатія та питання безпеки. Україна прагне отримати засоби, які дозволять краще захищати людей, але водночас не хоче відмовлятися від можливості впливати на російську військову машину. Подальший розвиток цієї ініціативи залежатиме від позиції США, обсягів доступного озброєння та загальної ситуації на фронті.
Ключовим результатом для України має стати не формальна домовленість, а реальне посилення захисту неба. За словами президента, нинішня кількість ракет-перехоплювачів є недостатньою, а отже питання додаткових поставок Patriot залишається одним із головних у порядку денному українсько-американських відносин.