Ірма Шелест
Україна може вийти на новий рівень оборонного виробництва завдяки поглибленню технологічної співпраці з Францією. Передача всіх обіцяних ліцензій відкриває можливість локалізувати випуск сучасного західного озброєння безпосередньо на українських підприємствах, зокрема на захищених підземних виробничих майданчиках. Про такий перспективний напрям заявив президент Володимир Зеленський, наголосивши на важливості переходу до нової моделі оборонної промисловості.
Йдеться не лише про складання готової техніки або ремонт окремих систем. Повноцінна локалізація передбачає передачу технологічних процесів, конструкторської документації, стандартів контролю якості та підготовку українських фахівців. У перспективі це дозволить створювати частину озброєння всередині країни, швидше адаптувати його до умов фронту та зменшити залежність від постачань з-за кордону.
Французькі технології та нові можливості для України
Франція є одним із ключових партнерів України у сфері безпеки й оборони. Її промисловий потенціал охоплює широкий спектр напрямів: артилерійські системи, броньовану техніку, засоби протиповітряної оборони, радіоелектронні комплекси, розвідувальні системи та високоточні боєприпаси. Передача ліцензій у цих галузях може стати основою для формування в Україні сучасних виробничих кластерів.
Ліцензія на виробництво має стратегічне значення, адже дає змогу не просто отримувати озброєння, а й опановувати технології його виготовлення та обслуговування. Українські підприємства зможуть працювати за сумісними з НАТО стандартами, використовувати нові матеріали й компоненти, а також упроваджувати сучасні підходи до випробувань і серійного випуску продукції.
Особливу роль у цьому процесі можуть відіграти підземні заводи. Їхнє розміщення під землею або в захищених промислових приміщеннях підвищує стійкість виробництва до ракетних ударів і атак безпілотників. Така інфраструктура здатна забезпечити безперервність роботи навіть за умов високої інтенсивності бойових дій. Водночас захищені підприємства потребують складних інженерних рішень, систем вентиляції, енергопостачання, логістики та контролю доступу.
Україна вже має досвід швидкого розгортання виробництва в умовах війни. Підприємства оборонно-промислового комплексу нарощують випуск безпілотників, боєприпасів, засобів зв’язку та інших систем. Французькі ліцензії можуть доповнити цей процес і створити умови для переходу від окремих успішних проєктів до масштабної промислової кооперації.
Відмова від радянських стандартів
Одним із головних наслідків технологічного партнерства стане остаточне віддалення від радянської моделі оборонного виробництва. Протягом десятиліть українська промисловість значною мірою використовувала стандарти, калібри, технічні підходи та виробничі ланцюги, сформовані ще за часів Радянського Союзу. Після початку повномасштабної війни потреба в переході на сумісні із західними партнерами системи стала особливо очевидною.
Перехід на сучасні стандарти означає не механічну заміну одних зразків озброєння іншими. Це комплексна зміна всієї промислової культури. Вона включає точніше планування, цифрове управління виробництвом, прозорі процедури перевірки, сертифікацію комплектувальних і суворі вимоги до надійності продукції.
Сумісність із західними системами також спрощує обслуговування техніки, постачання запасних частин і взаємодію між підрозділами різних країн. Якщо українські підприємства виготовлятимуть озброєння за узгодженими стандартами, його буде легше інтегрувати в загальну систему оборони та модернізувати в майбутньому.
Важливим результатом може стати поява нових робочих місць для інженерів, технологів, конструкторів, програмістів і фахівців із кібербезпеки. Оборонне виробництво дедалі більше залежить від цифрових рішень, автоматизації та здатності швидко аналізувати дані. Тому співпраця з Францією може сприяти не лише закупівлі технологій, а й розвитку української наукової та освітньої бази.
Чому локалізація важлива для оборони
Власне виробництво скорочує час між потребою війська та отриманням необхідної техніки. У разі пошкодження або зношення окремих компонентів підприємства всередині країни зможуть швидше проводити ремонт і відновлення. Це особливо важливо для складних систем, які потребують регулярного технічного обслуговування та оновлення програмного забезпечення.
Локалізація також дає змогу оперативно вдосконалювати озброєння відповідно до реального досвіду бойових дій. Українські військові мають унікальний практичний досвід застосування сучасної техніки в умовах інтенсивного конфлікту. Постійний обмін інформацією між військом, конструкторами та виробниками може прискорити внесення змін у конструкцію, підвищити захищеність систем і зробити їх ефективнішими.
Водночас реалізація такого задуму потребуватиме значних інвестицій та узгоджених дій держави, міжнародних партнерів і приватного бізнесу. Потрібно гарантувати стабільне фінансування, захист виробничих об’єктів, підготовку кадрів і надійне постачання сировини. Не менш важливими є прозоре управління, дотримання правил експортного контролю та захист переданих технологій.
Партнерство з Францією може стати основою для довгострокової трансформації українського оборонно-промислового комплексу. Якщо всі обіцяні ліцензії будуть передані, а виробничі проєкти отримають необхідні ресурси, Україна зможе не лише виготовляти окремі зразки західного озброєння, а й поступово формувати власну технологічну екосистему.
Такий підхід посилить обороноздатність держави, зменшить критичну залежність від зовнішніх постачань і відкриє шлях до створення нових спільних розробок. Зброя нового рівня у цьому контексті означає не тільки сучасні характеристики техніки, а й здатність країни самостійно виробляти, ремонтувати та вдосконалювати ключові системи безпеки.