Німеччина попередила про «тіньову війну» РФ: загрози більші, ніж у Холодну війну

Голова німецької контррозвідки Сінан Селен попередив, що навіть завершення війни в Україні не припинить російських гібридних атак у Європі. За його оцінкою, Москва вже веде проти європейських держав «тіньову війну», яка охоплює не лише кібератаки, а й дезінформацію, диверсії, шпигунство та спроби впливати на політичні процеси.

Ця заява пролунала на тлі зростання занепокоєння європейських урядів через дії росії. У Німеччині вважають, що протистояння з кремлем не обмежується фронтом в Україні. Воно перемістилося у цифровий простір, транспортну інфраструктуру, енергетичний сектор, медіа та суспільно-політичне життя країн Заходу.

Чому «тіньова війна» становить особливу небезпеку

Гібридні атаки відрізняються від традиційних військових операцій тим, що часто залишаються нижче порогу відкритого збройного конфлікту. Їхні організатори можуть використовувати підконтрольні структури, кіберзлочинців, анонімні інформаційні платформи або агентів впливу. Це ускладнює встановлення відповідальних і дозволяє державі-агресору заперечувати свою причетність.

За словами Сінана Селена, завершення бойових дій в Україні саме по собі не означатиме припинення російської активності проти Європи. Навпаки, після зміни ситуації на фронті Москва може зберегти або навіть посилити інструменти тиску, які не потребують прямого застосування армії. Йдеться про атаки на державні установи, спроби викрадення важливої інформації, пошкодження критичної інфраструктури та поширення вигідних кремлю наративів.

Найбільша проблема полягає у системності таких дій. Окремий інцидент може здаватися випадковим або незначним, однак у сукупності подібні операції здатні послаблювати довіру громадян до державних інституцій, провокувати конфлікти в суспільстві та впливати на рішення політиків. Саме тому контррозвідувальні служби розглядають гібридні загрози як довгостроковий виклик для національної безпеки.

Російські методи тиску в Європі

Одним із ключових напрямів залишається кіберактивність. Хакерські угруповання можуть атакувати державні мережі, органи місцевого самоврядування, підприємства оборонного сектору, медичні установи та об’єкти енергетики. Метою таких атак є не лише викрадення даних. Іноді завданням стає тимчасове блокування роботи систем, створення паніки або демонстрація вразливості західної інфраструктури.

Інший напрям російської гібридної війни — інформаційні операції. Через соціальні мережі, анонімні канали та мережі фальшивих акаунтів поширюються повідомлення, покликані посіяти сумніви щодо підтримки України, розколоти європейські суспільства або сформувати у громадян відчуття безсилля перед зовнішньою загрозою. Особливо активно можуть використовуватися теми міграції, економічних труднощів, цін на енергоносії та соціальної нерівності.

Також європейські служби безпеки звертають увагу на ризик диверсій. Потенційними цілями можуть бути об’єкти транспорту, зв’язку, промисловості та енергетики. Навіть обмежене пошкодження важливого вузла здатне спричинити перебої в роботі цілих регіонів. Додаткову небезпеку створює використання так званих проксіструктур, коли для проведення операцій залучають людей, які формально не пов’язані з російською державою.

Окрему роль відіграє шпигунська діяльність. Росія намагається отримувати відомості про військові плани, санкційну політику, технологічні розробки та роботу європейських урядів. Для цього можуть вербуватися чиновники, співробітники компаній, представники наукових установ або люди, які мають доступ до чутливої інформації.

Чому загрози можуть бути більшими, ніж під час Холодної війни

Порівняння із Холодною війною пов’язане з масштабом і різноманітністю сучасних інструментів впливу. У минулому протистояння між блоками значною мірою ґрунтувалося на військовому балансі, роботі спецслужб і боротьбі пропагандистських систем. Сьогодні ж цифрові технології дозволяють проводити атаки одночасно в багатьох країнах, швидко змінювати тактику та охоплювати мільйони людей.

Кібероперація може бути організована за межами країни, яку атакують, а її наслідки поширюються за лічені хвилини. Дезінформаційні повідомлення здатні маскуватися під звичайні новини, особисті думки або нібито незалежні експертні оцінки. Водночас штучний інтелект спрощує створення переконливих текстів, зображень і відео, що підвищує ризик маніпуляцій.

Ще однією відмінністю є взаємозалежність сучасних держав. Європейська економіка спирається на спільні ланцюги постачання, цифрові мережі, транскордонну енергетичну систему та єдиний інформаційний простір. Через це атака на один сектор або одну державу може мати наслідки для партнерів. Саме тому безпека Німеччини дедалі більше залежить від стійкості всього Європейського Союзу та його союзників.

Попередження німецької контррозвідки свідчить про необхідність готуватися до тривалого протистояння. Європейським країнам потрібно посилювати захист критичної інфраструктури, обмін розвідувальною інформацією та координацію між правоохоронними органами. Важливими залишаються регулярні перевірки державних і приватних мереж, підготовка фахівців із кібербезпеки та швидке реагування на підозрілі інциденти.

Не менш важливо підвищувати медіаграмотність населення. Громадяни мають уміти перевіряти сумнівні повідомлення, розрізняти факти й маніпуляції та не поширювати непідтверджену інформацію. Стійке суспільство є одним із найнадійніших бар’єрів проти зовнішнього втручання.

Суть заяви Сінана Селена полягає в тому, що російська загроза не зникне автоматично після завершення війни в Україні. Європа вже зіткнулася з новою формою протистояння, де поряд із дипломатією та військовим стримуванням вирішальне значення мають кіберзахист, інформаційна стійкість і робота контррозвідки. «Тіньова війна» може тривати роками, а її результат значною мірою залежатиме від здатності європейських держав вчасно розпізнавати атаки та спільно на них реагувати.