Ірма Шелест
Українець, який працював у Німеччині, розповів про звільнення та труднощі з подальшим працевлаштуванням. За його словами, після завершення трудових відносин він зіткнувся з ситуацією, коли роботодавці стали обережніше ставитися до кандидатів з України. Чоловік стверджує, що під час пошуку нової роботи почув фразу: «Українців більше не беруть».
Ця історія не означає, що в Німеччині офіційно запровадили заборону на працевлаштування громадян України. Українці й надалі можуть працювати в країні за наявності відповідного статусу, дозволу на роботу або іншої законної підстави. Водночас конкуренція на ринку праці зростає, а вимоги компаній до працівників стають жорсткішими.
Як українець залишився без роботи в Німеччині
За словами чоловіка, спочатку його робота в Німеччині здавалася стабільною. Він виконував свої обов’язки, отримував заробітну плату та планував залишатися в компанії надалі. Однак через зміни всередині підприємства або скорочення кількості замовлень трудовий договір було припинено.
Після звільнення українець почав подавати заявки до інших компаній. Частину вакансій він знаходив у сфері, де вже мав досвід, а також розглядав пропозиції, які передбачали фізичну працю, змінний графік або роботу на складах. Проте відповіді від роботодавців надходили рідко, а деякі співбесіди завершувалися без конкретної пропозиції.
Найбільше чоловіка здивувало те, що під час одного з контактів йому нібито дали зрозуміти: підприємство не хоче брати працівників з України. Саме після цього він зробив висновок, що українцям стало складніше знайти роботу в Німеччині. Однак окремий випадок або слова одного роботодавця не можуть свідчити про загальну політику всього німецького ринку.
Чому роботодавці стали обережнішими
Однією з головних причин складнощів може бути загальне уповільнення в окремих секторах німецької економіки. Компанії скорочують витрати, переглядають штат і намагаються залишати лише ті вакансії, які є критично необхідними для роботи. У таких умовах роботодавці можуть довше обирати кандидатів і висувати більше вимог до досвіду, освіти та знання мови.
Важливим фактором залишається німецька мова. На початку повномасштабної війни багато українців могли знайти роботу навіть із базовим знанням німецької, особливо у сферах логістики, прибирання, виробництва, торгівлі та догляду. Тепер частина роботодавців очікує від кандидатів упевненого спілкування з колегами, клієнтами й державними установами.
Для підприємства також важливі документи, графік роботи та можливість швидко вийти на зміну. Якщо кандидат не до кінця розуміє умови договору, має невизначений статус або потребує додаткового узгодження дозволу на працю, компанія може обрати іншого претендента. Це не обов’язково пов’язано саме з громадянством, хоча під час пошуку роботи люди можуть сприймати відмову як дискримінацію.
Окремою проблемою є невідповідність між кваліфікацією українців та доступними вакансіями. Людина могла мати професію і досвід роботи в Україні, але в Німеччині її диплом ще не визнали або вона не володіє спеціальною термінологією. Через це доводиться погоджуватися на посади, які не відповідають попередньому рівню, а конкуренція на них часто є особливо високою.
Що робити українцям після звільнення
Фахівці радять не обмежувати пошук лише одним сайтом або одним типом вакансій. Варто звертатися безпосередньо до роботодавців, користуватися послугами центрів зайнятості, перевіряти пропозиції тимчасової роботи та спілкуватися з рекрутерами. Водночас необхідно уважно читати трудовий договір, перевіряти розмір заробітної плати до сплати податків і після них, а також уточнювати тривалість випробувального періоду.
Після звільнення важливо з’ясувати, чи має людина право на допомогу з безробіття, медичне страхування та інші соціальні гарантії. Не менш важливо вчасно повідомити відповідні установи про зміну місця роботи або доходу. Якщо працівник вважає, що його звільнили незаконно, він може звернутися по консультацію до профспілки, адвоката або спеціалізованої організації підтримки мігрантів.
Підвищити шанси на працевлаштування може вивчення німецької мови, навіть якщо йдеться лише про професійну лексику. Роботодавці також звертають увагу на правильно складене резюме, рекомендації з попереднього місця роботи та готовність кандидата підтвердити навички. У резюме бажано коротко вказати досвід, рівень мови, наявність дозволу на роботу й можливість працювати за конкретним графіком.
Історія звільненого українця показує, що пошук роботи в Німеччині може бути складним, особливо в період економічної невизначеності. Проте твердження, що українців загалом перестали наймати, є надто широким. На ринку й надалі існує попит на працівників у різних галузях, але роботодавці стали уважніше оцінювати документи, кваліфікацію, знання мови та готовність працювати відповідно до місцевих правил.
Для українців головним завданням залишається не лише знайти нову вакансію, а й захистити свої трудові права. Відмова одного підприємства не повинна ставати доказом того, що всі можливості закриті. Водночас кожен випадок дискримінації або незаконного звільнення потребує окремої перевірки, адже працівники в Німеччині мають право на законні умови праці незалежно від країни походження.