Роксолана Мережко
Культовий дизайн однієї з найпрестижніших нагород Голлівуда може завдячувати одному з богів Стародавнього Єгипту. Зовнішня схожість та заплутана історія розкривають доволі неочікуваний зв’язок. Йдеться про статуетку «Оскар» — золоту фігуру лицаря, який стоїть на кіноплівці та тримає меч. Її силует давно став упізнаваним символом світового кінематографа, хоча походження окремих рис нагороди й досі оточене легендами.
На перший погляд, між голлівудським призом і релігійними образами Давнього Єгипту немає нічого спільного. «Оскар» з’явився у ХХ столітті, коли американська кіноіндустрія лише формувала власну систему престижу, а єгипетські боги належали до зовсім іншої цивілізації. Проте уважні дослідники та шанувальники мистецтва не раз помічали схожість пози статуетки з фігурою Анубіса — бога з головою шакала, пов’язаного із захистом померлих, поховальними обрядами та переходом у потойбічний світ.
Анубіс і лицар із мечем: випадкова схожість чи прихований задум
Анубіса у давньоєгипетському мистецтві часто зображували в стриманій, вертикальній позі. Він міг стояти або сидіти, тримаючи в руках символи влади, захисту чи ритуального призначення. Його витягнутий силует, підкреслена фронтальність і відчуття урочистої нерухомості справді можуть нагадувати фігуру «Оскара». Однак прямих доказів того, що творці кінематографічної нагороди свідомо копіювали Анубіса, немає.
Певна схожість пояснюється універсальною мовою символів. Коли митцю потрібно створити образ охоронця, переможця або провідника, він часто обирає статичну постать із виразним атрибутом у руках. Для давньоєгипетського бога таким атрибутом були ритуальні предмети, а для голлівудського лицаря — меч. Обидві фігури мають демонструвати силу, порядок і контроль над хаосом, але їхнє призначення принципово різне.
Є й інша важлива деталь. Анубіс пов’язаний із переходом між світами, тоді як кіно також створює своєрідний перехід у вигадану реальність. Глядач залишає повсякденність і на кілька годин опиняється у світі історії, образів та емоцій. Тому паралель між богом-провідником і нагородою за найкраще кіномистецтво виглядає символічно привабливо, навіть якщо не підтверджена документами.
Як народилася легендарна статуетка
Історія «Оскара» почалася наприкінці 1920-х років. Американська академія кінематографічних мистецтв і наук прагнула створити особливу нагороду, яка вирізняла б переможців серед інших професійних відзнак. Потрібен був образ, здатний передати велич нового мистецтва, але водночас залишатися простим і зрозумілим для публіки.
Дизайн статуетки розробив художник і артдиректор Седрік Ґіббонс. За задумом, оголений лицар мав стояти на котушці кіноплівки, стискаючи в руках меч. П’ять спиць котушки символізували основні професійні напрямки, які на той час представляла Академія: акторів, режисерів, продюсерів, сценаристів і технічних працівників. Таким чином, композиція поєднувала мистецтво, ремесло та індустрію.
Модель для скульптури створив художник і скульптор Джордж Стенлі. За однією з найпоширеніших версій, позувати міг мексиканський актор і режисер Еміліо Фернандес. Водночас у різні роки називали й інших можливих натурників, а остаточної документальної відповіді щодо того, хто саме став прототипом, немає. Ця невизначеність лише посилює романтичний ореол навколо нагороди.
Перші статуетки виготовляли з позолоченої бронзи. Згодом основним матеріалом став спеціальний металевий сплав, покритий шаром золота. Зовнішній вигляд нагороди неодноразово вдосконалювали, змінювали пропорції та технологію виробництва, однак головний силует залишався майже незмінним. Саме сталість дизайну зробила «Оскар» не просто призом, а впізнаваним культурним знаком.
Чому нагороду називають «Оскаром»
Офіційна назва нагороди тривалий час була значно прозаїчнішою — «Academy Award of Merit», тобто «Премія Академії за заслуги». Назва «Оскар» закріпилася поступово, а її походження досі залишається дискусійним. Існує кілька популярних версій, проте жодна не вважається остаточно доведеною.
За однією з історій, працівниця Академії, побачивши статуетку, сказала, що вона нагадує їй дядька Оскара. Інша версія пов’язує назву з журналістом, який використав це ім’я у своїй публікації. Ще один варіант приписує популяризацію слова відомій ведучій церемонії. У будь-якому разі прізвисько виявилося настільки вдалим, що з часом повністю витіснило офіційну назву в повсякденній мові.
Сьогодні «Оскар» є не лише нагородою за акторську гру, режисуру, сценарій чи технічні досягнення. Він уособлює мрію про визнання, професійний успіх і місце в історії кіно. Для одних переможців статуетка означає завершення багаторічної праці, для інших — початок нового етапу кар’єри. Її цінність полягає не тільки в матеріалі або вазі, а в символічному статусі.
Цікаво, що навіть під час криз нагорода зберігала своє значення. У періоди дефіциту металу статуетки могли виготовляти з менш дорогих матеріалів, а згодом замінювати на стандартні. Це свідчить: справжня сила «Оскара» ніколи не була пов’язана виключно із золотим блиском. Вирішальним залишався сам факт перемоги та належності до найвищого професійного кола.
Тож зв’язок між Анубісом і «Оскаром» правильніше сприймати як цікаву культурну паралель, а не як встановлений факт. Давньоєгипетський бог і голлівудський лицар виникли в різних епохах, але обидва образи демонструють силу символу. Один охороняв межу між життям і смертю, інший охороняє пам’ять про найкращі досягнення кінематографа. Саме такі збіги роблять історію легендарної статуетки ще загадковішою та привабливішою.